Чотирьох полеглих захисників провели в останню путь у Полтаві 

8 жовтня у Свято-Успенському соборі Полтави попрощалися з Володимиром Жуком, Андрієм Губіним, Ігорем Іващенком та Владиславом Кованєвим. Про прощання повідомили у Полтавській міській раді.

Солдат Володимир Жук народився 16 грудня 1977 року та проживав у Полтаві, де пройшли його дитячі роки. Хлопець навчався у загальноосвітній школи №1 на Павленках. Згодом вступив до професійно-технічного училища №23, здобув професію будівельника. Працював у сфері промислової електроніки.

З початком повномасштабної війни чоловік виріший приєднатися до лав захисників України. У війську Володимир Жук служив на посаді радіотелеграфіста групи радіозв’язку взводу зв’язку 1 батальйону оперативного призначення.

Під час виконання бойового завдання 26 вересняв Харківській області мужній захисник загинув.

Солдат Андрій Губін народився 3 грудня 1985 року в Полтаві, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у школі №34, згодом – у сердньому професійно-технічному училищі №23. Працював у приватному підприємстві «Аргон-люкс» на посаді слюсаря гідравліка. 

після початку повномасштабного вторгнення він ухвалив рішення вступити до лав Захисників України. Воїн служив на посаді стрільця-номера обслуги 1 аеромобільної роти.

Наприкінці серпян минулого року він припинив виходити на зв’язок з рідними. Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила, що Андрій Губін загинув 29 серпня 2025 року в Донецькій області.

Солдат Ігор Іващенко народився 14 жовтня 1987 року в місті Дружківка Донецької області. Навчався у середній загальноосвітній школі №6. Згодом – у Дружківському машонобудівному технікумі, який закінчив за фахом програміст. Працював на заводі.

Після початку великої війни вирішив приєднатися до лав захисників україни. Воїн служив на посаді механіка роти безпілотних авіаційних комплексів 3 мотопіхотного батальйону.

Ігор Іващенко загинув 27 вересня на рідній Донеччині під час виконання бойового завдання.

Старший солдат Владислав Кованєв народився 2 травня 1997 року в Полтаві. З десяти років займався боксом, завдяки чому загартував силу, витривалість і характер. Ще з дитинства Владислав Кованєв цікавився автомобілями. Згодом це захоплення стало його справою – він відкрив власне СТО. 

У 2023 році Владислав Кованєв добровільно вступив до лав «Азову» та став на захист України. Службу проходив як старший солдат і виконував обов’язки старшого кулеметника. Бойові завдання «Мєхан» сприймав як відповідальність перед побратимами та державою. Навіть після поранення він прагнув якнайшвидше повернутися до своїх товаришів і продовжити службу.

У серпня 2024 року захисник припинив виходити на зв’язок з рідними. Нещодавно ДНК-експертиза встановила, що 28 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області мужній воїн загинув. 

Світла пам’ять захисникам України!