До полтавського музею передали монетні скарби
Джерело – pkm.poltava.ua
Нещодавно колекційне зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилося скарбами монет XVII ст. з Хмельниччини та Полтавщини.
Серед отриманих знахідок представлено і нумізматичну частину з монетно-речового скарбу, виявленого у Віньковецькому районі Хмельницької області на початку ХХІ ст. Загальна кількість монет налічує 216 одиниць.
Про це повідомляють на офіційному інфоресурсі музею.
Окрім монет до нього належав комплекс речей для винокуріння, що складався із винокурних казанів з «шоломами» та ємностей для зберігання напоїв. Віднедавна набір цих унікальних предметів для ведення одного із найдавніших українських народних промислів представлено в оновленій експозиції музею: «Полтавщина у XIV – другій половині XVII століття».
Знахідки до музею передав директор Центру охорони та досліджень пам’яток археології Вячеслав Шерстюк.
Музейники відзначають, що монети – це унікальні та цінні за своєю інформативністю джерела. Вони можуть більш точно вказати вік знахідки, час її побутування, розповісти про стан тодішньої грошової системи, економічні зв’язки та переміщення товарів, рівень інфляції, фінансову та політичну нестабільність, конфлікти, війни, вказати на обставини, за яких був захований скарб тощо.
У даному монетно-речовому скарбі представлені монети, що перебували у грошовому обігу на українських землях у XVII столітті: гроші, соліди, тернари польських королів.
Скарб складається з 37 монет, карбованих переважно у прибалтійських та німецьких містах: у Ризі й Вільно, Бранденбурзі та Ельбінгу. «Найстарша» монета зі скарбу – солід польського короля Сигізмунда ІІІ Вази, карбований між 1614 та 1617 роками, а «наймолодша» – солід 1660 року, випущений за часів правління Яна ІІ Казимира.
За інформацією старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Віталія Яремченко, таким чином, монети зі скарбу конкретизували час, коли його було заховано:
«Трапилося це близько 1660 р. Поява скарбу належить до часу Національної революції середини XVII ст. Імовірно, знахідка пов’язана з подіями доби Руїни в Україні уже після смерті Б. Хмельницького. Не виключено, що цей пересувний винокурний комплекс належав котромусь із місцевих шинкарів-орендарів, який, втікаючи від війни, і закопав його у землю».
Зазначають, також, що ще однією з цікавих «родзинок» даного скарбу є наявність у його складі фальшивих монет. Переважно це були дрібні розмінні монети невисокого номіналу – «соліди», «гроші» – що становили основу грошової системи Речі Посполитої у XVI-XVIІ ст.
Відомо, що у всі часи фальшивомонетництво каралось надзвичайно суворо. Так, у «Статутах Великого князівства Литовського» за редакцією 1566 року фальшивомонетництво вважалося тяжким державним злочином, за який передбачалася смертна кара, а саме спалення на вогнищі.
У скарбі наявні три фальшиві монети. Вони наслідують соліди польського короля Сигізмунда ІІІ Вази. Елементи зображень і легенд на фальшивих монетах виконані досить примітивно та грубо, і, що найбільш імовірно, там же – на Поділлі.
Знахідки монет з цього унікального комплексу, як і три інші скарби з території Полтавщини, доповнять у майбутньому відповідний розділ музейної експозиції і будуть цікавими не лише для спеціалістів-нумізматів, колекціонерів, а й звичайних відвідувачів.