Допомога повернення до життя: як у полтавській поліції допомагають ветеранам
Фото ЗМІСТу
У Полтаві налагоджена системна підтримка ветеранів, поранених бійців і родин загиблих працівників поліції. Роботу з ними координує помічник з питань ветеранської політики – ветеран війни, який сам пройшов через фронт, поранення і тривалу реабілітацію.
ЗМІСТу помічник начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області з питань ветеранської політики Вячеслав Ясько розповів про те, як у поліції допомагають ветеранам.
Як працює робота з пораненими та родинами загиблих у Полтаві
Після бойового поранення Вячеслав Ясько повернувся до Полтави та майже рік проходив лікування й фізичне відновлення. Згодом йому запропонували обійняти посаду, пов’язану з підтримкою колишніх бійців Нацполіції.
Як розповідає поліцейський-ветеран, його робота полягає у взаємодії з ветеранами, які вже не можуть виконувати бойові завдання, а також з родинами загиблих. До його обов’язків входить допомога у вирішенні соціальних, медичних і психологічних питань, організація реабілітаційних та дозвіллєвих заходів, підтримка родин полеглих, а також сприяння у працевлаштуванні ветеранів.
За його словами, робота з людьми, які повернулися з війни, вимагає не лише організаційних навичок, а й особистого розуміння того, через що вони пройшли.
«Мій бойовий досвід допомагає не формально, а емоційно. Я розумію, які труднощі є у хлопців, і намагаюся допомагати з усім серцем», – каже ветеран.
В управлінні ведуть списки поранених, загиблих і їхніх родин. З близько десяти поліцейських, які нині мають статус ветеранів, частина проходить реабілітацію або отримує допомогу у медичних закладах. Окрім цього, поліція підтримує контакт із сім’ями загиблих – відвідує дітей, організовує зустрічі, дарує подарунки на свята, аби показати, що пам’ять про полеглих не зникає.
Вячеслав Ясько каже, що однією з найгостріших проблем залишається психологічна адаптація після повернення з війни. За його словами, більшість військових і поліцейських, які побували в бойових умовах, потребують підтримки, навіть якщо самі цього не визнають.
«Ми всі повертаємося іншими. Якщо не допомагати хлопцям виходити зі стану роздратування, замкнутості й негативу, то це вдарить не лише по них, а й по всьому суспільству. Бо після перемоги всі повернуться додому, і нам потрібно буде разом жити далі», – каже чоловік.
Як ветеранам поліції допомагають у Полтаві
У Полтаві для ветеранів діє чимало можливостей для реабілітації – як психологічної, так і фізичної. Це безкоштовні години у спортивних залах, відвідування басейнів, настільного тенісу, волейболу, участь у ветеранських спортивних змаганнях. За словами співробітника поліції, важливо залучати ветеранів до активностей, які допомагають їм відчути підтримку побратимів і повернутись до звичного соціального життя.
«Багато хто не хоче кудись виходити, замкнувся. Тоді доводиться вмовляти, казати, що там будуть свої, побратими. І коли вони приходять, бачать, що не самі – це їх оживляє», – розповідає він.
Психологічна підтримка для бійців організована на добровільній основі. Ті, хто бажає, можуть звернутися до спеціалістів або отримати рекомендацію від координатора. Вячеслав Ясько каже, що навіть просте людське ставлення часто означає більше, ніж офіційні протоколи.
За словами ветерана поліції, Полтавське управління поліції співпрацює з низкою громадських організацій, які допомагають проводити для ветеранів тренінги, семінари, спільні поїздки, арттерапевтичні заходи. Один із прикладів – виїзди до музею гончарства в Опішні, організовані спільно з волонтерами, або відвідування реабілітаційних садиб за містом.
На думку представника поліції, державна ветеранська політика потребує більшої системності та інформаційної підтримки.
«Головне – щоб допомога була не епізодичною, а постійною. І щоб про це більше говорили в медіа. Коли люди бачать, що така підтримка є, вони частіше звертаються, не залишаються наодинці зі своїми проблемами», – каже чоловік.
Вячеслав Ясько переконаний, що ефективна ветеранська політика має базуватись на партнерстві між державними структурами, волонтерами, медиками, психологами й самими ветеранами.
Фото Аліни Гончарової