«Хакатон – це не лише про результат, а й процес»: у Полтаві відбувся регіональний STEM-хакатон
Днями в Полтаві відбувся регіональний хакатон «STEM-урок: методичні підходи та гендерні стереотипи».
45 (з 204 – за поданими заявками) найбільш вмотивованих вчителів STEM з Полтавської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей генерували нестандартні ідеї та інноваційні рішення, спрямовані на подолання гендерних стереотипів у шкільній освіті та заохочення дівчат до професій за цими напрямками.
Абревіатуру «STEM» використовують з 2001 року, за пропозицією Національного наукового фонду США, для позначення інноваційного тренду в освітній та професійній сфері. Слово «хакатон» походить з англійської мови теж – «hackathon»: від «hack» (дослідництво та розробка) та «marathon» (діяльність в обмежений період часу).
Це вже 6-ий хакатон для вчителів, який проводять Центр «Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності» (CSR Ukraine) та Фонд Народонаселення ООН в Україні (UNFA Ukraine). Партнером виступає Інститут модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України (ІМЗО).
На думку Марини Саприкіної, керівниці Центру «Розвиток КСВ» та ініціаторки проєкту «Дівчата STEM»:
«Вони спрямовані на дуже важливу тему – боротьбу з гендерними стереотипами в школах. За дослідженнями, саме вчителі та батьки впливають на зацікавлення дівчат STEM-професіями. Три дні хакатону для вчителів – це максимум актуальних знань та корисних інструментів, щоб застосовувати надалі на уроках. Хакатони – це не лише про результат, а й процес!».
Валентина Черноморець, завідуюча сектором досліджень освітніх процесів відділу STEM-освіти ІМЗО акцентувала:
«STEM – це не про предмети, а про навички дітям для майбутнього. STEM – довготривалий та послідовний процес».
Й програмна асистентка Фонду Народонаселення ООН в Україні Анастасія Щербакова також впевнена:
«За STEM-професіями майбутнє. Це саме ті галузі, які є найбільш перспективними та високооплачуваними. Однак через гендерні стереотипи жінки отримують меншу зарплату за чоловіків на аналогічних посадах. Тому упередження слід бороти та залучати дівчат до STEM, піднімаючи таким чином економіку України».
Міфи про жіночі та чоловічі ролі спростовував Олег Марущенко – кандидат соціологічних наук, гендерний експерт, член робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті МОН України.
Під час сесії з впровадження гендерно-чутливих підходів в освіті учасники та учасниці хакатону аналізували реальні ситуації стереотипного поділу професій на чоловічі й жіночі та як наслідок – подвійних стандартів.
«Гендерна чутливість – це здатність бачити гендерні стереотипи у своїй практиці та спростовувати їх. Упередження щодо здібностей дівчат шкодять як їм самим, так і всьому суспільству. Адже жінки можуть, є і повинні бути винахідницями, науковицями, IT-фахівчинями...», – впевнений Олег Марущенко.
Щоб допомогти сформованим під час хакатону командам створити успішні проєкти організатори для проведення тематичних сесій залучили також фахівців та фахівчинь із Полтави.
На створення життєздатних проєктів спрямовувала учасників та учасниць хакатону Ірина Домненко, менеджерка Інституту аналітики та адвокації:
«Важливий компонент успішності проєкту – це його актуальність та доречність. Проєкт має бути максимально реалістичним. Не дайте померти проєкту, дбайте про його продовження».
На сесії про освітні STEM-тенденції в Україні та світі Валерій Луцьо, методист дитячої школи робототехніки «Robot School» звернув увагу на важливість практичного застосування отриманих знань, синтез науки та мистецтва, сучасні технології, навички критичного мислення, комплексного зведення базових STEM-дисциплін.
Сесію з дизайн-мислення Марина Саприкіна присвятила необхідності виходити за рівні шаблонного мислення, бо «проблему неможливо вирішити на тому рівні, на якому вона створена».
Наголошуючи на балансі між візуалізацією та текстом, секретами створення успішних презентацій ділився Богдан Оженілок – дизайнер Інституту аналітики та адвокації.
А Ірина Когут, начальниця відділу інноваційної діяльності та міжнародних зв'язків Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, рекомендувала завчасно структурувати презентацію та розподіляти командні ролі.
З шести створених командами проєктів увагу журі привернули
- «STEM-feedback», спрямований на використання зворотнього STEM-зв’язку з учнями (1 місце);
- «Надихаючі жінки STEM», орієнтований на інформування дівчат про гендерні стереотипи в освіті та науці та увагу до цієї проблеми (2 місце);
- «ADVENT-календар «З гаджетом по життю»», щоб гендерно-чутливими завданнями стимулювати учнів до STEM кожного дня (3 місце).
За словами однієї з учасниць (2 командне місце) Ольги Крутової-Оникієнко (Шостка, Сумська область):
«Кожен проєкт – це результат важкої праці. Над собою зокрема. Жоден не є ідеальним, але кожен актуальний!».
Довідка
Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (CSR Ukraine) – експертна організація в Україні, що об’єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже 10 років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проєкти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з КСВ-питань та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSR Europe (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія).
Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) – є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. Спільно з партнерами працює у 150 країнах та територіях світу, а з 1997 року і в Україні для утвердження рівності, подолання гендерних стереотипів, посилення можливостей жінок, рівномірного розподілу домашніх обов’язків та залучення чоловіків у виховання дітей.
Авторка Тетяна Сушко