Переможець «Богатирських ігор» Полтавщини загинув на фронті
Колаж ЗМІСТу
Військовий з Полтавщини вважався зниклим безвісти майже два роки. ДНК-експертиза підтвердила, що він загинув на Донеччині.
Сержант Олег Василенко поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині, 20 серпня повідомила Лубенська міська рада.
Олег Василенко народився 28 червня 1993 року в Лубнах, де і пройшло його дитинство. Згодом навчався у Загальноосвітній школі № 1. Після закінчення школи навчався у Черкаському художньо-технічному коледжі, де здобув кваліфікацію техніка-програміста. Потім продовжив навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну, де здобув професію «фахівець з інформаційних технологій». Олег захоплювався бойовими мистецтвами, був переможцем «Богатирських ігор» Полтавщини.
У 2022 році Олег Василенко з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини у складі Добровольчого формування №1. Пізніше, у квітні 2022 року приєднався до Збройних Сил України, служив в «Азові». Олег мав численні нагороди за зразкову службу: медаль «За службу українському народу», відзнаку Президента України «За оборону України», інші почесні відзнаками.
31 жовтня 2024 року Олег Василенко зник безвісти під час виконання бойових завдань на Донецькому напрямку. Про його загибель стало відомо лише 21 серпня 2026 року. Прощання з воїном відбудеться 22 серпня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.
Світла пам’ять герою!
Згадаємо імена полеглих на фронті захисників
Військовослужбовець Сергій Куценко, який понад рік вважався зниклим безвісти, загинув 6 травня 2025 року поблизу міста Торецьк на Донеччині. Загибель воїна офіційно підтвердили результати ДНК-експертизи.
У військовій відпустці зупинилося серце ветерана АТО і воїна і 61-ї Степової бригади. У 2015 році Віктор Радкевич став на захист суверенітету України в зоні проведення Антитерористичної операції, отримавши статус учасника бойових дій. З початком повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, він повторно взяв до рук зброю та став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади. За мужність, витримку та зразкове виконання військової присяги воїн був нагороджений почесною відзнакою «Хрест Відваги» ІІІ ступеня.
Після довгих місяців болісного очікування та невідомості додому назавжди повертається мужній оборонець України – командир 1-го штурмового спеціалізованого відділення 2-го штурмового спеціалізованого взводу 4-ї штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ». Командир Андрій Соколенко віддав життя у бою.