Понад рік невідомості: за результатами ДНК-експертизи підтвердили загибель захисника Сергія Куценка з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Військовослужбовець Сергій Куценко, який понад рік вважався зниклим безвісти, загинув 6 травня 2025 року поблизу міста Торецьк на Донеччині. Загибель воїна офіційно підтвердили результати ДНК-експертизи.
Про втрату повідомив голова Градизької громади Мирослав Носа.
Сергій Куценко народився 4 липня 1988 року в місті Гірське Луганської області. Згодом його родина переїхала до села Святилівка на Полтавщині. Сергій закінчив Святилівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів, після чого здобув фах у Кременчуцькому залізничному технікумі. До мобілізації працював майстром на Крюківському вагонобудівному заводі.
До лав Сил оборони України став 28 грудня 2024 року, ніс службу з позивним «Маляр».
Востаннє військовий виходив на зв'язок із рідними 5 травня 2025 року, а вже наступного дня, 6 травня, під час виконання бойового завдання в районі Торецька він та його побратими зникли безвісти. 20 серпня 2026 року родина отримала офіційне підтвердження загибелі захисника.
Світла памʼять герою!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
10 серпня під час виконання бойового завдання із захисту України на східному напрямку загинув воїн 41-ї окремої механізованої бригади з Полтави Артем Величко з позивним «ТАТУ». Захисникові було 27 років. Рідні, друзі та побратими згадують його як надзвичайно світлого, доброго та працьовитого чоловіка, який навіть у найважчі миті вмів підтримати та заспокоїти своєю фірмовою фразою: «Все буде добре».
У військовій відпустці зупинилося серце ветерана АТО і воїна і 61-ї Степової бригади. У 2015 році Віктор Радкевич став на захист суверенітету України в зоні проведення Антитерористичної операції, отримавши статус учасника бойових дій. З початком повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, він повторно взяв до рук зброю та став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади. За мужність, витримку та зразкове виконання військової присяги воїн був нагороджений почесною відзнакою «Хрест Відваги» ІІІ ступеня.
Після довгих місяців болісного очікування та невідомості додому назавжди повертається мужній оборонець України – командир 1-го штурмового спеціалізованого відділення 2-го штурмового спеціалізованого взводу 4-ї штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ». Командир Андрій Соколенко віддав життя у бою.