Хованки від ЗСУ, розбита колона й життя у дитячому таборі. Що розповіли окупанти на допиті на Полтавщині

Ця справа важлива ще й тим, що це другий суд над російськими полоненими за воєнні злочини.

У цьому матеріалі ЗМІСТ надає розшифровку відповідей обвинувачених на суді від прокурорів. Їхні історії схожі, але різняться кількістю випущених ракет і потраплянням в полон – один ховався від ЗСУ в кущах, а інший 10 днів жив з пораненням у дитячому таборі «Сонечко». Обидва говорять, що не могли відмовитися від виконання злочинних наказів перебуваючи в Україні, але наголошують, що не знали куди стріляють (це їм пояснили в СБУ). Об’єднує їх схожість майбутніх вироків, розкаяння й визнання провини.

Ви розуміли куди стріляєте? Яка мета? Як виконують стрільби?

Стрільба відбувається через отримання цифр, координат. Цифри виводять на панорамі. Командир отримує цифри, передає навіднику, а він виставляє панораму у певне положення, робить відмітку. Команди перевіряє і докладає старшому офіцеру батареї. Якщо він подає сигнал, що так, значить машина вивела правильні координати.

Ви розуміли, що за координатами можуть бути цивільні об’єкти, що можуть постраждати люди через ваші дії?

Так.

У другий залп скільки було вистрілів?

3 ракети.

А заряд який був?

40.

Інші чому не вистрілили?

Вони були в іншому залпі. Одночасно стрільби не проводять. Визначають кількість, яка буде запущена. Перед залпом визначають кількість ракет, що полетять.

Після залпу трьох ракет, ви що робили?

Позицію на той момент змінювали, перевів машину у похідне положення, увімкнув привід. На чергу з командиром поставили пакет у вихідне положення. Далі був перетин кордону. 25-30 км пройшли углиб.

Ми зайняли нову вогневу позицію близько 9 ранку. Машини були наведені, координати були роздані. Коли розпочали розслідування стало відомо, що пакети були наведені на Харків. За командою командира батареї, старший офіцер дублює по рації, був залп здійснений повністю. У моїй машині не спрацювали 2 ракети. Усього 40 ракет.

Далі почалася зміна позицій з однієї точки в іншу. В одному з палісадників нам сказали, що у нас відпочинок. Це було після обіду. Розбудили нас пізно, ані телефонів, ані годинників не було. Нам сказали пересуватися, але в той момент знищили колону. У колоні було 6 «Градів», три КамАЗи і бронетранспортер. Знищили 3 машини, як я бачив.

Після розбиття колони, ваші дії?

Коли надійшов перший снаряд, мене вибило з машини. Встав, почав дивитися на першу машину. Вона палала, горіла. Протягом хвилини прилетів ще один снаряд, знищив мою машину і ту, що за мною була. Я почав рухатися у бік палісадника, це була територія літнього табору «Сонячний».

Там була ялинка, під неї я заповз і виключився. Мабуть, контузія, стояв дзвін у вухах до години десь. Як прийшов у себе, переповз під іншу ялинку. Зранку 25 лютого відчув біль у ногах, переміщення було неможливим. Переді мною була споруда, двері відкриті, трохи пошкоджені. Там я був понад 10 днів, відновлював рани. Дитячий оздоровчий центр «Сонячний». Це був пост охорони.

У вас була зброя?

Мою зброю знищили. Було 2 магазини, 60 патронів.

Третій залп теж був по координатам?

Так.

Як ви розуміли, що цілитеся по Харкову?

Працівники СБУ пояснили. Я сказав направлення пакета, вони сказали, що у бік Харкова.

Хто давав наказ?

Старший лейтенант Димитрієв, Сафронов дублював.

Вони живі після розбиття колони?

Нікого крім єфрейтора Іванова я не бачив. Він сказав, що був ше один, хто вижив. Сержант. Вину визнаю повністю. Я розкаююсь у своїх діях. Ми стріляли по житловим будинкам, знищили міст у Козачій Лопані, пошкодили школу у Ветеринарному.

Розказуйте.

У мене все те саме, що й Бобикіна, тільки кількість ракет різниться і як я потрапив у полон.

Такий же бойовий путь був, як і в нього. Залп, 21 ракета, потім зарядили до 40 штук. На другий залп було 3 ракети і вже в Україні стріляли потім.  Випустили 37 ракет, потім розбили колону. Моя машина улетіла до кювету. Екіпаж вижив. Тобто я, командир машини і водій. Ми почали відходити. Поряд була АЕС, там сховалися. Неподалік ходили ЗСУ. Вони пішли і залишили караул, очевидно, що нас шукали.

Ми сіли в кущах, у водія була зброя. Ми скинули розгрузки, зброю, каски, щоб виповзти. Це було 25 лютого. Почали йти в бік кордону з росією. Дорогою побачили, що стоїть бойова машина нашої батареї. Я хотів перевірити чи там наші. Сказав екіпажу, що подивлюся, якщо чужі, то здамся. Потім вийшов на блокпост ЗСУ і здався в полон.

Що було у ваших обов’язках?

Я виставляв кутомір і висоту пакета.

Ви з Бобикіним в одній колоні були? Скільки машин було?

Шість «Градів», тягач і КамАЗи.

Що в КамАЗах було?

Боєприпаси і люди з командиром.

Хто вирішив відправити вас на навчання?

Командир батареї довів наказ в усній формі.

Якого числа ви прибули на кордон?

20 числа в Новоолександрівку прибули. Перший залп здійснили о п’ятій ранку у ніч з 23 на 24 число. 21 ракету випустив. Координати у всіх різні, але ціль одна була.

Другий залп?

Кілька кілометрів пройшли і ще 3 ракети з росії, десь 6 км до кордону було. Після цього ми перейшли кордон, зайняли позицію, поставили бойові машини і залишками здійснили залп. У моїй було 37 ракет, усі випустили.

Ви розуміли куди ви стріляєте?

Ні.

«Град» є високоточною зброоєю?

Ні.

Зона ураження яка?

400 на 400 метрів. Це зона вогневого ураження.

Знали куди стріляли?

Ні.

Що було після третього залпу?

Ми також почали рухатися точками. Коли потемніло, розбили нашу колону. Час не знаю, бо ми здали годинники і телефони в росії. Їхали дорогою, почали розвертатися і колону розбили.

Що з вами було?

Машину вибило, а екіпажем рухалися до кордону. У полон взяли у Харківській області. Моя зброя в машині згоріла. У мене був АК-74М.

Коли в Україні ви робили залпи, ви розуміли, що люди можуть постраждати?

Так.

Ви могли відмовитися від залпів?

У нас командир машини стріляє. Не було можливості в Україні відмовитися, в росії можливо була.

Ви контрактник?

Так. Діючий в мене на 3 роки контракт.

Ви сказали, що про напрямок вистрілів ви дізналися у ході розслідування, а до цього була інформація?

Нам не доводили куди стріляли. Карт я не бачив. У бінокль не вивчав. 21 км – максимальна дальність залпу.

6 «Градів» було. Усі вони одночасно стріляли?

Так.

Хтось з вашого взводу відмовився від наказу?

Відмовлялися люди 24 лютого. Командири машин відмовлялися і за них стріляли.

Вони знали куди стріляють?

Ні.

Ви знали, що буде збройна агресія проти України?

Я дізнався, коли відбулося.

Якби ви знали про запланований напад. Ви б погодилися?

Ні.

Як ви зрозуміли, що ви нападаєте?

Коли заїхали в Україну, коли КПП проїхали.  Я не міг відмовитися. Після перетину кордону це буде дезертирство.  Я добровільно здався ЗСУ.

Як двоє російських військових прийшли до України з війною, потрапили в полон і опинилися на лаві підсудних на Полтавщині ми розповідали тут.