Його світлини зберігають пам’ять про війну: у засвіти відійшов фотомитець з Полтавщини

Костянтин Бобрищев
Костянтин Бобрищев

Колаж ЗМІСТу

Олександра Мотренко

У засвіти відійшов відомий фотохудожник, журналіст і письменник Костянтин Бобрищев. Він присвятив значну частину творчості документуванню російсько-української війни.

У Кобеляках помер художник і фотомитець Костянтин Бобрищев. Про це повідомили у громаді 6 жовтня.

Костянтин Бобрищев був відомий не лише в Кобеляках, а й за її межами. Він присвятив своє життя мистецтву та залишив значний творчий доробок. Його роботи представляли на численних виставках, а окремі з них увійшли до кількох видань. У своїх роботах митець передавав красу рідного краю, людські емоції та особливості навколишнього світу.

«Колись давно, у минулому житті, у редакції "Вечірки" ходив жарт про те, що увесь світ обертається навколо Кобеляк. Бо Кость Васильович умів знайти той "кобеляцький слід", ту магічну пуповину, що тісно пов'язувала із Кобеляками буквально все і всіх – ледь не британську королівську родину і найвидатніші винаходи людства. І гріх було в те не повірити. А зараз знаю – то не світ рухався навколо Кобеляк, то Кость Васильович його рухав. Своїм талантом, своєю посмішкою, неймовірною харизмою та енергією», – пише знайома митца Надія Діденко.

Що відомо про Костянтина Бобрищева

Костянтин Бобрищев був відомим українським фотохудожником, журналістом, письменником і громадським діячем із Кобеляк. Працював кореспондентом обласної газети «Вечірня Полтава», був членом Міжнародної асоціації письменників та публіцистів.

Бобрищев став призером понад сотні всеукраїнських та міжнародних фотоконкурсів. Серед його відзнак – Гран-прі XXI Міжнародного конкурсу LIFE PRESS PHOTO у 2025 році та звання лауреата Міжнародної премії імені Григорія Сковороди.

Окреме місце у творчості Бобрищева посідала документальна фотографія. Він багато років фіксував важливі події сучасної України, зокрема російсько-українську війну. Фотограф побував у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Макарові, Охтирці, Авдіївці та інших населених пунктах, де документував наслідки російського вторгнення та історії людей, які пережили окупацію і бойові дії. 

Після початку повномасштабної війни Бобрищев також почав фотографувати поховання українських військових. Він побував більш ніж на сотні прощань із загиблими захисниками зі своєї області. Саме ці світлини стали основою книги «Портрети війни. На межі підсвідомості».

До видання увійшло близько 500 фотографій – лише невелика частина матеріалу, який фотограф зібрав під час роботи. Значна кількість світлин виконана у чорно-білому форматі. Окрім фотографій, книга містить щоденникові записи автора, які він почав вести після початку повномасштабного вторгнення.

«Кожна моя фотографія – не просто страшна. Вона – як правда, як істина. Свій особистий обов’язок перед загиблими героями вбачаю в тому, щоб донести світло їхнього життя до прийдешніх поколінь. І хай це буде їм духовним пам’ятником», – говорив Костянтин Бобрищев про свою роботу. 

Працюючи над книгою, Бобрищев розповідав, що іноді стикався з неприйняттям під час зйомок поховань. Він просив дозволу фотографувати близькі плани родичів загиблих і припиняв зйомку, якщо люди були проти. Водночас фотограф вважав важливим документувати церемонії прощання, щоб зберегти пам’ять про загиблих та пережите їхніми родинами.

Частину своїх робіт Бобрищев представляв за кордоном. Українська діаспора в Італії за підтримки українського посольства видала окрему книгу його воєнних фотографій. Виставку цих робіт прийняли близько 20 італійських міст, серед них Рим.  Частину фотографій також видали окремою книгою в Італії за підтримки української діаспори.

Колеги та представники громадськості пропонували висунути фотоальбом «Портрети війни. На межі підсвідомості» на здобуття Шевченківської премії 2027 року.

Після смерті митця залишилися його роботи, які продовжать зберігати пам’ять про нього та його творчість.

Вічна пам’ять фотомитцю!