Котів визнали частиною екосистеми Полтави: що це змінює для тварин
28 лютого депутати Полтавської міської ради підтримали рішення про визнання вуличних котів частиною екосистеми міста Полтави. ЗМІСТ вирішив поцікавитися, як жили чотирилапі до цього та як житимуть після.
Загалом, коти – екосистема міста означає:
- захист тварин від жорстокого поводження, адже хоча законодавство і забороняє жорстоко поводитись із котами, у Полтаві були зафіксовані конфлікти між тими, хто любить тварин і хто їх ненавидить;
- гуманне ставлення до котів – вони зможуть бути там, де вони є, і люди не будуть на це негативно реагувати;
- природна дератизація, оскільки коти матимуть вільний доступ до підвалів і горищ у багатоповерхових будинках.
Депутатка Полтавської міської ради та директорка БО «Юний європеєць» Майя Матвеєва розповіла, що до ухвалення рішення про визнання котів частиною екосистеми Полтави, багато містян замуровували місця їх проживання:
«Якщо це зимовий час, то коти можуть жити у підвалах в якому можна виділити невеличку кімнату в якій вони житимуть. Комунальні підприємства не мають права замуровувати підвали. У такому разі коти не можуть вийти на вулицю та помирають від голоду та спраги. Це не лише не гуманно, а й порушує санітарно-епідеміологічні норми».
Крім того, багато випадків порушення законодавства щодо жорстокого поводження з тваринами стосуються саме котів. Тому, рішення, яке ухвалила ПМР знімає велику кількість конфліктних ситуацій.
«Коти виконують важливу функцію – контролюють популяцію гризунів, які живуть у підвальних приміщеннях. Багато хто вважає, що коти не повинні жити у підвалах будинків, хоча насправді, у тих приміщеннях, де проживають коти, зникають щури та миші», – коментує Матвеєва.
Майя Матвеєва закцентувала увагу на тому, що блохи, які начебто з’являються у підвалах будинків, необов’язково від котів, тому хвилюватися за це не варто:
«Блохи з’являються не від котів. Це лише звичайні земляні блохи».
Та, все-таки, говорить депутатка міськради, все залежить від людей.
Щодо правової відповідальності, то за словами начальника відділу комунікації ГУ НП у Полтавській області Юрія Сулаєва, рішення міської ради не може змінити кодекс України. Поліція керується двома кваліфікаціями вчинення протиправних дій щодо тварин – адміністративне або кримінальне правопорушення:
«Рішення міської ради не може змінити кодекс України. У нас внесені зміни, які посилили відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Це стаття 299 КК України і відповідно до цієї статті і кваліфікуються такі події. Якщо це не кримінальне правопорушення пов’язане із жорстоким поводженням з тваринами, то за це є адміністративна відповідальність. Все залежить від тяжкості наслідків й способу вчинення протиправних дій відносно тварин».
Також на його думку, головне щоб люди вчасно інформували про правопорушення або фіксували сам факт жорстокого поводження з тваринами.
Насамкінець, Майя Матвеєва наголошує, що цим рішенням Полтава приєдналася до тих міст України, які є передовими. Станом на сьогодні, офіційно частиною міської екосистеми котів визнали у Миколаєві, Львові, Києві (підтримала міськрада ще у 2017 році), Запоріжжі, Рівному, Дніпрі (міська рада у 2018 році визнала котів навіть як природних дератизаторів гризунів), Одесі, Кам‘янському та Луцьку. Аналогічні рішення перебувають на розгляді міських рад Харкова, Сум, Вінниці, Ужгорода, однак поки що не отримали схвалення.
Нагадаємо, ЗМІСТ писав про «Центр поводження з безпритульними тваринами» у Чернівцях як інструмент гуманного поводження та боротьби зі збільшенням популяції.