Приклад для Полтави #1. Центр для безпритульних тварин у Чернівцях

Автор: Анастасия Мацько, 8 грудня, 17:31

Фото: Перша стаття про позитивне вирішення міської проблеми – про «Центр стерилізації тварин» у Чернівцях


Цей матеріал починає серію статей на ЗМІСТі, яка буде присвячена позитивним історіям вирішення міських проблем, ефективним діям місцевої влади та реалізації проєктів, якими міста можуть пишатися на всеукраїнському рівні. Ми будемо подорожувати всією Україною від Львова до Слов’янська і від Тростянця до Одеси з однією метою – показати гарний приклад для нашого міста, його мешканців і для влади. Ми обирали місця призначення, керуючись двома принципами – результативністю та актуальністю проблеми саме для Полтави.

Першим містом, де ми побували, стали Чернівці, а першим об’єктом дослідження – місцевий «Центр поводження з безпритульними тваринами» як інструмент гуманного поводження та боротьби зі збільшенням популяції.

 

Від масового відстрілу до масової стерилізації – 3 роки

Кожні два дні одна безпритульна собака знаходила новий дім – такою статистикою може пишатися комунальне підприємство «Центр стерилізації тварин» у Чернівцях. З 18 червня до кінця жовтня 2019 року там знайшли господарів для 69 собак.

Проблема безпритульних собак – нагальна чи не для кожного міста, і відмінність – у методах її розв’язання. Чернівці в плані ставлення до безпритульних тварин крокують попереду більшості українських міст. 

Вольєри в «Центр стерилізації тварин» у Чернівцях

Раніше тут собак просто масово відстрілювали, як це й досі продовжують робити у деяких регіонах. Знищували тварин комунальники – підприємство «Спецкомунтранс». Якщо вірити чуткам, за кожну вбиту тварину отримували дотацію  з бюджету в розмірі 600 гривень, а кількість відстріляних собак, згідно з актами виконаних робіт, досягала 15 тисяч щорічно. Таке поводження обурило громадськість: місто щодня отримувало скарги щодо негуманного поводження з тваринами, і не лише вуличними. 

«Так вийшло, що моя собака загубилася на пів години. За ці пів години я пережила все, що тільки можна було пережити. Шансів живою повернути власну тварину, якщо вона загубилася бодай на короткий час, майже не було», – розповіла Антоніна Гошовська, авторка проєкту будівництва «Центру стерилізації тварин»

Саме Гошовська стимулювала у Чернівцях початок роботи з безпритульними тваринами по-європейськи. 

«Я працювала в організації, що займалася реалізацією проєктів в Україні. Коли була оголошена програма “РумуніяУкраїнаРеспубліка Молдова 20072013”, підійшла до свого керівництва і почала просити написати такий проєкт», – розповіла Антоніна Гошовська.  

На той час у місті (а це був 2006 рік) уже давно говорили про необхідність закладу, що сприяв би зменшенню популяції безпритульних тварин. Управління житлово-комунального господарства навіть виділило земельну ділянку під забудову. Тоді й замовили проєкт. Але на цьому все й затихло. 

Саме з цього проєкту Антоніна Гошовська брала розрахунки та решту даних. На його основі розробила новий, дієвий.

Ще на етапі підготовки проєкту до Гошовської та її команди звернулися з Кіцманського технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету – запропонували стерилізувати тварин.

Щоб пригальмувати відстріл, поки центру ще не було, активісти випросили в міськради рішення щодо заборони відстрілу та вилову стерилізованих собак, якщо вони не агресивні. Щомісяця власними силами по кілька собак відвозили за 20–30 кілометрів на стерилізацію. Замало, проте бодай щось. 

2012 року розроблений Гошовською проєкт все ж отримав грант. Договір на реалізацію уклали між Міністерством регіонального розвитку та державного управління (Румунія) та Департаментом житлово-комунального господарства міської ради в рамках спільної операційної програми «Румунія–Україна–Республіка Молдова 2007–2013». Будували все з нуля. Розробка проєкту та контрактація тривали 2 роки. Будівництво – 22 місяці. Закінчили 31 грудня 2015 року, а в лютому 2016 було офіційне відкриття. 

Так у Чернівцях з’явився притулок для тварин. Наразі – комунальний заклад «Центр стерилізації тварин». Перейменували через те, що положення про утримання тварин у притулках вимагає, щоб заклади, що називаються «притулками», утримували тварин протягом 21-го дня і довше. Акцент же зробили на стерилізації та влаштуванні тварин до родин.  

Комунальне підприємство було зареєстроване в травні 2016, а реально почало працювати з 1 жовтня того ж року. 

Вартість усіх робіт склала 322 тис. євро: 261 тисячу виділив ЄС, 61 тисячу – міська рада. 

 

Інфографіка ЗМІСТу

Наразі центр отримує кошти з міського бюджету. Цьогоріч – 4 млн 690 тис. 300 грн. Торік – 2 млн 775 тис. грн.

Центр є монополістом у Чернівцях, тому за відсутності конкуренції кошти отримує саме він. 

 

Як у Чернівцях безпритульних собак рахують

Найефективніший спосіб зменшення популяції безпритульних тварин – стерилізація та влаштування їх до родин. Тому «Центр стерилізації тварин» працює саме в напрямі реєстрації та обліку.

У 2016 році кількість безпритульних собак у Чернівцях, згідно з даними Українського об'єднання захисників тварин, сягала 3 тисячі 320 особин, у 2018 – 2 тисячі 296 особин, 2019 року – 2 тисячі 447 тварин. Суттєво знизилася кількість цуценят, що гарантує зменшення популяції у майбутньому. На жаль, вихідних даних щодо кількості тварин до початку будівництва «Центру стерилізації тварин» немає – тоді місто цим не надто переймалося.

Інфографіка ЗМІСТу

Наразі для підрахунку використовують міжнародну систему ідентифікації тварин Аnimal-id. Ця платформа об’єднує дані про тварин, їхніх власників та організації, що працюють з тваринами. З масивом даних можуть працювати муніципалітети та будь-які організації. 

Так, у Чернівцях кілька разів проводили підрахунок безпритульних тварин. Для цього використовували спеціальні застосунки – STRAYS ID (App Store) та STRAYS ID (Play Market). Користуються ними переважно волонтери. У Чернівцях цим питанням займався сам «Центр стерилізації тварин» та Антоніна Гошовська. 

Як відбувається підрахунок? Місто певним чином зонують. Далі – оголошують набір волонтерів. Кожен користувач після реєстрації отримує застосунок, логін і пароль до нього. Підрахунок триває всього три дні. Кожен день волонтер працює дві години: з 7:00 до 9:00. За ним закріплюють певну ділянку. Там він повинен просто фотографувати тварин і вносити дані про них: стан здоров’я, наявність чіпу, стать, вагітність і навіть вагу. 

Важливо, щоб був увімкнутий GPS: тоді додаток сам нанесе точні координати, за якими перебуває тварина. Реєструвати домашніх тварин на самовигулі та тих, що перебувають поза сектором, не потрібно. Їх пізніше все одно видалить модератор, щоб отримати точну інформацію. 

Один з вихованців центру

Усі дані потрапляють на сервер, а система генерує результати, враховуючи 20% можливої похибки. 

Ну, підрахувати – підрахували. Що далі? А далі – місто чи, як у випадку Чернівців, комунальне підприємство, отримує дані, з якими можна працювати. Наприклад, підрахунок показує, яка кількість собак була простерилізована. Якщо популяція тварин не змінюється, слід коригувати підхід.

 

Навіщо собаці паспорт?

На собаку, що потрапляє до центру, оформляють паспорт. Туди додають фото, записують ім’я, вік, породу, стать, розміри, уподобання та іншу додаткову інформацію, яку варто знати потенційному власникові.

Усі тварини, що шукають дім, є на сайті центру в розділі «Адопція», назва якого означає «влаштовування тварини в нову сім’ю». Відправити форму на усиновлення можна за кілька хвилин: достатньо натиснути на відповідну кнопку та ввести дані. 

Форма включає не лише контактні дані, але й своєрідний мотиваційний лист. Там охочий повинен докладніше написати про себе та пояснити, чому його зацікавила саме ця тварина. Як пояснюють у комунальному закладі, це необхідно для того, щоб попереджувати появу тварин на вулиці знову. 

На сайті також є фільтри, щоб кожен міг «знайти свого ідеального улюбленця». Ви виставляєте маркери і система підбирає тварин, що їм відповідають.

Інтерактивність – і в самому центрі: на кожному вольєрі, де проживає собака, є QR-код. Відвідувачі можуть його просканувати, щоб дізнатися всю необхідну інформацію про тварину.

QR-код вказаний на кожному вольєрі

Індивідуальна картка собаки

Також через сайт можна зареєструвати домашнього улюбленця. Для цього треба ввести всі дані собаки чи кота та додати фото. Тварина потрапляє в базу та отримує жетон з інформацією про власника. Це допомагає швидко повернути улюбленця, якщо той опиниться на вулиці. Процедура реєстрації платна (90 грн).

Зареєструвати чотирилапого друга можна й у ветеринарних клініках. У центрі сподіваються, що незабаром це можна буде зробити у центрі надання адміністративних послуг. Центр планує організувати мобільні групи, що у певний час будуть проводити реєстрацію тварин у визначених районах.

 

Чернівці мають інтерактивну карту укусів 

Проблемі не зарадити, якщо не мати чітких даних. Тому особливу увагу приділяють аналітиці. З червня в Чернівцях почали вести онлайн-мапу укусів та скупчень собак. Так, від початку 2019 року до кінця жовтня зафіксовано 86 випадків нападів безпритульних собак, згідно з інформацією Управління забезпечення медичного обслуговування у сфері охорони здоров'я Чернівецької міської ради.

Карта укусів у Чернівцях

У Полтаві ж за дев’ять місяців поточного року зафіксували 613 випадків укусів собак,  причому в 244 випадках на людей напали безпритульні тварини.

Щоб отримувати інформацію щодо укусів, у Чернівцях налагодили комунікацію з Центром лабораторних досліджень. Алгоритм такий: людина звертається до «швидкої», ті передають дані до Центру досліджень. Останні надсилають листа до «центру стерилізації тварин», де й збирають дані. 

Якщо натиснути на одну з відміток на мапі, створеній працівниками «Центру стерилізації тварин», можна побачити інформацію про постраждалого, опис тварини тощо. Також вказується точна адреса, де стався інцидент. Туди виїжджає бригада ловців. Собак доставляють у центр та ізолюють.

Та навіть таких тварин одразу не присипляють – вони опиняються в карантинній зоні на 10 діб. З волонтерами домовилися, що таких собак можуть взяти на поруки у сім’ю. Але тут процедура дещо інша: дуже важливо, щоб тварина знову не опинилася на вулиці. Тому працівники центру в будь-який момент можуть перевірити, що з твариною, в яких умовах вона проживає. Загалом підхід не менш відповідальний, ніж під час усиновлення дітей. 

У центрі наразі перебуває близько 100 тварин

На мапу наносять не лише інформацію щодо укусів, але й просто щодо безпритульних тварин. Наприклад, якщо десь побачили собаку без чіпа або ж зграю тварин. Їх також виловлюють та відвозять до центру, після чого на карту наносять відповідну помітку. Людина, яка звертається, повинна вказати місце перебування тварин, описати їх, а краще – сфотографувати.

Фіксують і звернення щодо загублених тварин. Наприклад, якщо на вулиці побачили домашню собаку, про це слід повідомити центр, сфотографувати тварину та вказати адресу, за якою та перебуває. Швидкому пошуку сприяє наявність спеціального жетона, на якому вказані контактні дані власника. Тоді собаку вдається повернути додому максимум за дві години.

Наразі майже всі заявки, що є на карті, закриті, а центр тепер має інформацію про найбільш небезпечні райони. І, відповідно, вживає заходів.

 

Шлях собаки додому: з вулиці у родину

Наразі у центрі, де нещодавно було понад дві сотні собак, живе близько 100 тварин. Але сам притулок розрахований лише на 24 особини. Кількість місць умисно обмежена, адже кінцева мета роботи – прилаштувати якомога більше тварин у родини. Постійно перебувати у вольєрі – не найкраще життя для собаки. 

Так, цьогоріч у липні спільно з патрульною поліцією запустили проєкт «Прихисти», ціль якого – знайти нові родини для якомога більшої кількості безпритульних тварин. Поширювали інформацією через місцеві ЗМІ. Поліціянти навіть влаштували фотосесію з тваринами, щоб показати, що ті стануть вірними друзями.

Інфографіка ЗМІСТу

Отож, починається все з вилову. Для цього є два спеціальні автомобілі та бригади ловців, що складаються із двох водіїв та одного ловця. 

Центр реагує на звернення жителів міста щодо собак. Виїжджають не лише у тому разі, якщо тварини поводять себе агресивно. Зграя чи поодинокі собаки без чіпів – уже привід для вилову.

Тварин ловлять за допомогою сіток і спеціальних палиць. За необхідності – стріляють снодійним. Останній метод використовують лише тоді, коли тварина поводиться агресивно. 

Особливо важливо, кажуть у центрі, розформовувати зграї. Для цього спершу виявляють вожака (його визначають за поведінкою). Після цього усіх без винятку собак забирають до центру, де проводять стерилізацію та інші передбачені процедури. Якщо господаря не знайшли за час утримання в «Центрі стерилізації» (про це – згодом), собак повертають у місто, але в різні райони, щоб вони знову не збилися у зграю.

Операційна в центрі

Операційна в центрі

Щодо стерилізації: оперують усіх тварин, що потрапляють до центру. Попередньо тримають у спеціальних вольєрах протягом 10 днів. Для цього облаштовано дві кімнати, тож таких собак утримують окремо від решти. 

Стерилізують у спеціально обладнаній операційній. Ще протягом 10 днів після стерилізації тварина живе у центрі, поки триває післяопераційна реабілітація. Щоб процес був максимально комфортним, у штаті є два фельдшери і два ветеринарних лікарі. 

Протягом усього часу, що собака перебуває у закладі, їй намагаються знайти нового господаря. Щодо промоції – окремо. Якщо ніхто не захотів забрати пса, його повернуть на вулицю. Але уже безплідним і з чіпом. На останньому є номер комунальної установи, за яким у разі чого можна звернутися у будь-який час. 

Уже стерилізована собака

Собаки, яким провели операцію, більше не можуть давати потомство, а також поводяться менш агресивно. Бо їм, пояснюють зоологи, не потрібно захищати цуценят. За рік у Чернівцях стерилізують близько півтори тисячі лише самиць. Фінансування з міського бюджету передбачає операції тільки для 1 тисячі 50 тварин. 

Тут також можуть простерилізувати котів, проте процедура платна: операція для домашньої тварини обійдеться власнику у 347 грн, для безпритульної – 250 грн. Іноді приводять і вуличних котів, щоб після операції повернути їх знову на вулицю. Операція в середньому триває 20 хвилин. 

Кожна стерилізована собака має чіп на вусі

Стерилізація, якщо вона планова та масштабна, дозволяє суттєво зменшити популяцію тварин. Проте Артем Жук розповів, що раніше були випадки, коли чіповані тварини ходили вагітними. Виходить, були недопрацювання. Чи свідомі – питання. 

 

Евтаназія – лише у крайньому разі

Іноді стерилізації передує утримання протягом 14 днів в ізоляторі – наприклад, якщо собака під час вилову поводиться агресивно. За два тижні перевіряють, чи є у тварини сказ. Якщо виявляють – присипляють. 

Приспати можуть і тварину, що декілька разів кусала людину. Але самого факту укусу недостатньо – повинна бути відповідна довідка. Співробітники центру також детально з’ясовують обставини, за яких стався інцидент. Лише після того, як провина тварини буде доведена, її можуть приспати. Це виключає ризик того, що піддали евтаназії тварину, яка просто відреагувала на провокативну поведінку людини. Отож, остаточно визначаються тільки після рішення комісії. 

Ще одна причина для евтаназії – невиліковна хвороба. У центрі протягом року лікують приблизно 200–300 собак. Проте це не завжди є можливим. А значить, деяких тварин все ж присипляють. З середини червня до кінця жовтня приспали 17 собак: через агресію – 6, решту – через невиліковні хвороби або травми, несумісні з життям.

 

Яка вона, культура поводження з трупами тварин

У центрі навіть мають певний алгоритм поводження з трупами тварин, адже слід належним чином позбуватися тіл не лише приспаних тварин, але й тих, що загинули на вулиці. Фахівці кажуть, що найчастіше тварини гинуть під колесами автівок. 

Так, у центрі є спеціальна мобільна бригада ловців, що їздить на виклики та збирає померлих собак і котів. Трупи знаходять майже щодня. Деякий час вони зберігаються у спеціалізованому холодильнику. Щойно той наповнюється, тварин вивозять на скотомогильник. Ділянка, на якій проводять поховання, закріплена за комунальним підприємством. 

На цьому полі, розповів директор центру, скотомогильник був ще з часів Австро-Угорщини. Наразі там розташована спеціальна яма глибиною 15 м і діаметром з метр. Туди складають мертвих тварин, після чого певним чином засипають. 

Утилізувати трупи власними силами не варто, попереджають у центрі, бо вони можуть стати розсадниками небезпечних хвороб. Тому навіть з двірниками, які раніше просто викидали трупи разом з іншим сміттям, робітники «Центру стерилізації» проводили роз’яснювальні роботи. 

Жителі міста, виявивши труп тварини, можуть зателефонувати до комунального закладу або ж написати на сторінку в Фейсбуці. У мережі відповідають і в будні, й у вихідні. Звернутися можна навіть вночі – мертву тварину заберуть та належним чином поховають. 

Цьогоріч із міського бюджету виділили на утилізацію трупів 64 тис. 699 грн. Додатково – 208 тис. 498 грн на утримання скотомогильника. 

На території «Центру стерилізації» згодом планують побудувати колумбарій, аби надавати послуги і власникам тварин, що хочуть кремувати померлого улюбленця. Це стало б ще однією дохідною статтею закладу, а також допомогло б розв’язати проблему несанкціонованого поховання тварин. А вона у Чернівцях є. Так, стихійне кладовище для домашніх тварин зробили в одному з міських скверів. Тут не лише оформлені могили, але й таблички.

На території «Центру стерилізації тварин»  є навіть піч, яку можна використовувати для спалювання трупів і медикаментів, що накопичуються у місцевих медзакладах. Щодо останнього вже отримали погодження від Держпродспоживслужби та екологів. Це, знову ж, приносило б кошти. Але піч не працює. Вартість ремонту – 75 тис. грн. Наразі фінансування немає. 

Проте скотомогильника, каже директор закладу, вистачить максимум на рік. Тож про розв’язання проблеми думають уже зараз.

 

Шлях собаки додому: з вулиці в родину, частина 2

У центрі є собаки, які живуть тут роками. Наразі вони перебувають у вуличних вольєрах, де в кожної тварини є власна будка. Її будуть утеплювати з настанням холодів, бо зимуватимуть собаки у вуличних вольєрах. План будівництва передбачав «білі будинки»: закриті приміщення з вольєрами, куди б мали переміщати тварин. Але наразі є лише один, та й той ще ремонтується. У центрі кажуть: хвилюватися не варто, собаки добре переживають зиму та почувають себе комфортно. 

Вуличні вольєри

А у п’яти котів, що поселилися у центрі, є окрема кімната з купою іграшок. Центр не займається виловом котів, тому достеменно ніхто не знає, як вони тут опинилися. Проте про них піклуються: годують, лікують і граються. Усі вони стерилізовані.

Один з чотирьох котів, що живуть у центрі

 

Комунальне підприємство – шлях до прибутковості

Центр стерилізації тварин – комунальне підприємство. Проте значну кількість видатків закриває самотужки. Закладу вдалося налагодити роботу таким чином, щоб постійно збільшувати частку коштів, що зароблені самостійно.

У центрі надають ряд платних послуг і хочуть поступово розширити їх перелік. Так, наразі підписали договори з обласною владою про вилов та стерилізацію тварин. Тут одразу кілька переваг: центр отримує кошти, тоді як у місто потрапляє менша кількість безпритульних собак.

Тут же платно лікують та стерилізують тварин: як домашніх, так і безхатьків, яких люди приносять до центру. 

Кожний собака у центрі має окремий вольєр

Ще одна дохідна стаття – жетони для домашніх тварин. Реєстрація тепер є обов’язковою: тобто, якщо маєте старшу трьох місяців тварину, будьте ласкаві її зареєструвати. Немає реєстрації – може бути штраф. 

Проте це працює не завжди. Свідомих лише близько 10% власників тварин, каже директор «Центру стерилізації тварин». Тому комунальне підприємство проводить промоцію, зменшуючи кількість незареєстрованих домашніх улюбленців і збільшуючи кількість клієнтів. За гроші видають жетон, а також вносять тварину до спеціальної бази. 

Буде приносити дохід і колумбарій та піч для кремації тварин, про що згадували вище. Відповідно, КП збільшить прибутки.

 

У центрі – 24 працівники 

Кожен отримує зарплатню. Цю витратну статтю покривають з міського бюджету.

Так, ветеринар отримує від 8 до 9 тис. грн. Доглядальники за тваринами – мінімальну заробітну плату. Оператор – 6 тис. грн, економіст – 8 тис. грн. Зарплата директора – 11 тис. грн, якщо вирахувати податки. Бухгалтер – близько 10 тисяч. Тут мова йде саме про ставку, яку по можливості підкріплюють преміями та іншими виплатами.

Їжа для вихованців центру

Раніше допомагали волонтери. Наразі залишилася лише кілька ентузіастів. Але усі охочі можуть погуляти з твариною. Приходити до центру можна в будь-який день. Про таку можливість регулярно інформують місцевих жителів. 

Така промоція збільшує шанси влаштування собак до родин. Адже люди перестають ставитися до безпритульних тварин упереджено, переконуються в тому, що вони не агресивні та нічим чи гірші від тих, що мають родовід.

 

Алгоритм розв’язання проблеми безпритульних тварин 

Загалом схема зменшення популяції безпритульних тварин – одна, нічого нового вигадувати не треба.

Інфографіка ЗМІСТу

Для початку потрібно підрахувати кількість собак, що не мають господаря. Вихідні дані необхідні для того, щоб пізніше оцінювати ефективність тих чи інших заходів, а також щоб побачити реальну ситуацію в місті. Для цього в Україні є та ж система Аnimal-id. Підрахунки слід проводити щорічно: це дозволить об’єктивно оцінювати дієвість роботи та коригувати її, щоб покращити результативність. 

Важливо створити в місті підприємство, що займатиметься виловом і стерилізацією тварин. До будівництва можна залучати іноземних інвесторів, розробляти проєкти під гранти, співпрацювати з місцевим бізнесом. Домовленості повинні бути на рівні міста. Адже від нього потрібна буде земельна ділянка та фінансова підтримка у майбутньому. 

Будувати слід саме центри стерилізації, а не притулки. Бо ж утримувати собак у клітках – не найкращий вихід. Робота повинна бути спрямована на пошук домівок і стерилізацію.

Важлива складова – робота з місцевими ЗМІ, що транслювали б інформацію щодо важливості гуманного поводження з тваринами та пояснювали б, як взяти собі тварину з притулку тощо. Необхідна і співпраця з місцевими ГО, поліцією, волонтерами та комунальними закладами. Спільно можна реалізовувати проєкти, спрямовані на адопцію тварин. 

Просувати треба й обов’язковість реєстрації домашніх тварин. Останнє не лише допоможе з пошуком собаки у майбутньому, але й зменшить кількість вихованців, яких господарі викидають на вулицю. 

Інфографіка ЗМІСТу

Лише комплексний підхід, а не точкове розв’язання резонансних проблем, дасть результати, допоможе зменшити популяцію тварин у місті та, відповідно, кількість укусів. 

Графіка Квітослави Лобченко

Обкладинка Тетяни Фальковської

Фото Станіслава Пантелея

Опублікована: 8 грудня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація