Криптогаманці депутатів, чиновників та силовиків Полтавщини втратили мільйони гривень після заяви Трампа

Ціни на криптовалюту почали падати ввечері 10 жовтня після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що запровадить додаткові 100% тарифи на продукцію з Китаю та експортний контроль на програмне забезпечення. Хоча згодом ціни почали рости, все одно заява Трампа могла вдарити по гаманцю чиновників області.

Зокрема в області криптовалюту у своїх деклараціях зазначили 67 посадовців. На тлі падіння ринку не могли залишитися поза увагою і криптовласники з Полтавщини. Тож скільки втратили чиновники – читайте у матеріалі ЗМІСТу.

Після аналізу ЗМІСТу декларацій стало відомо, що лідером в інвестуванні в альткоїни став депутат Полтавської міської ради Олександр Калуцький. Напочатку 2024 року він купив 32 різновиди криптовалюти. Загальна сума вкладень становить понад 33 млн 300 тис. грн. Станом на 20 жовтня в Калуцького могло залишитись 13 млн 749 тис. грн.

Олександр Калуцький вклав значні кошти у такі монети: 

ZEC єдина монета, що зросла у вартості – з 630 тис. грн до 2 млн 643 тис. грн. Та попри зростання вартості токенів ZEC, загальний баланс криптопортфеля залишається негативним – втрати майже дві третини інвестицій.

Серед криптовласників – Олександр Артеменко, депутат Полтавської міської ради від партії «Простих людей Сергія Капліна». Сьогодні Артеменко очолює Департамент економіки та інвестицій Полтавської міськради. Чиновник задекларував токенів на  754 тис. грн. Найбільшу частку в його криптогаманці становлять токени SUI, яких він придбав на 497 тис. грн.

Зараз на гаманці криптоінвестора може бути 530 тис. 630 грн. Зокрема і через падіння курсу токена SUI, NEIRO та NEAR. Варто зазначити, що портфель чиновника не такий різноманітний як у Калуцького. У його активі всього шість токенів.

Прокурор Кременчуцької окружної прокуратури, Дмитро Задирієнко теж не пасе задніх. У своїй фінансовій звітності вказав крипти на 914 тис. грн. У декларації є 82 монети, з яких найбільшу частку складає 1,49 монети Ethereum на суму 148 тисяч гривень. Токени він купляв на різних біржах, але не у великій кількості.

Зокрема, Дмитро Задирієнко закупив монету Rez на суму 39 тис. 710 грн, але після падіння на його рахунку може залишитися лише 2 тис. 764 грн. Інвестиція у монети Strk 62 тис. 132 грн, зменшилася до 16 тис. 913 грн. Але внаслідок зростання Ethereum, початкові вкладення зі 161 тис. 360 грн зросли до 241 тис. 846 грн.

Євгеній Годяк – заступник начальника відділу Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції задекларував один вид криптовалюти, але одразу на 1 млн грн. Наприкінці 2024 року він придбав 105 токенів Solana на біржі Whitebit. З 1 млн 77 тис. грн у чиновника може лишитися лише 803 тис.  880 грн.

Директор Територіального управління ДБР у Полтаві Денис Маньковський задекларував 1 млн 573 тис. грн у криптовалюті. Його криптопортфель включає 33 монети, які він поступово купляв з 2022 року на різних біржах. Найбільшу частку коштів він вклав в монети Avalanche, загальна вартість яких становить – 240 тис. 225 грн. Зараз на його рахунку орієнтовно 612 тис. 591 грн.

Криптовалюта поступово утверджується як популярний фінансовий актив серед посадовців Полтавської області. Через криптовалюту дуже зручно легалізувати тіньові доходи, адже фінансовим службам доволі складно отримати доступ до цих даних і перевірити їх. 

Станом на 20 жовтня 2025 року чиновники Полтавщини, які інвестували у криптовалюту, втратили значні суми через обвал ринку. За даними, отриманими із декларацій посадовців та з урахуванням активів, зазначених станом на початок 2025 року, сукупні збитки окремих чиновників сягають мільйонів гривень. Найбільших втрат зазнав депутат Полтавської міської ради Олександр Калуцький, чий криптопортфель скоротився більш ніж удвічі. Менші, але також відчутні зниження вартості активів у Олександра Артеменка, Дмитра Задирієнка, Євгенія Годяка та Дениса Маньковського.

Водночас важливо враховувати, що декларації відображають тільки стан активів на момент подання. Частину криптовалют посадовці могли продати ще до падіння ринку. Тож реальні збитки можуть бути меншими. Попри це, аналіз підтверджує тенденцію: криптовалюта залишається популярним фінансовим інструментом серед чиновників області, навіть попри високі ризики та значні коливання ринку.

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.