Листя в огні: чому сезон підпалів стає початком екологічної катастрофи

Автор: Анастасія Добряк, 6 листопада, 15:40

Фото: Чому не можна палити траву і хто за це має відповідати


 

Щоосені й щовесни повітря за вікном приносить нестерпний запах паленого листя, а вулиці ледве проглядаються через дим. Уже традиційно жителі приватних будинків та сільські мешканці підпалюють суху траву, опале листя і залишки городніх рослин.

І доки українці беруть до рук сірники, Всесвітній фонд природи кричить на увесь світ, що нормальне життя рослин і комах на місці підпалу відновлюється лише через 5-6 років, а дуже часто й ніколи. Та це мало кого хвилює через необізнаність і лінощі.

Як правило, палії не знають, що в такий спосіб вони шкодять насамперед собі. Ба більше, відверто дивуються, коли їм розповісти про шкідливість підпалів і для них, і для природи. Знизують плечима, мовляв: «А що я? Он Петро теж палить» – і черкають сірником.

Хто і чому палить траву, що про це думають екологи, як із цим борються правоохоронці й чому рятувальники можуть тижнями жити в полях, аби загасити «чужі помилки». Питань багато, але відповіді є.

 

Вогонь все руйнує

Зібравши траву на купу і запаливши її, варто розуміти, що таким чином можна позбутися не тільки сухої рослинності. Втрати значно більші.

Чітке уявлення про масштаби катастрофи дають цифри. У березні 2019 року, у розпалі сезонних весняних пожеж, рятувальники ліквідували 6,5 тисяч займань в Україні Тобто щодня з 1 до 15 березня гасили по 260 пожеж щодня.

Статистика пожеж

Загалом у 2019 році зросла кількість пожеж на відкритій території: як писало видання «Полтавщина», станом на кінець вересня їх було вже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Статистика пожеж

Кандидатка біологічних наук, екологиня Наталія Смоляр пояснює, чому спалювання листя і трави настільки поширене:

«Проблема в людях, у їхній ментальності. Розумієте, багатьом легше просто спалити ту ж траву чи листя, аніж вивозити на смітник. Це все матеріальні витрати й вигідніше сплатити штраф, аніж витрачатися на пальне або шукати місце перероблення сухих рослин. Коли мова йде про додаткові витрати, яких можна уникнути, мало хто думає про шкідливість і наслідки».

Статистика пожеж

Під час спалювання трави або листя варто розуміти, що разом з усім горить земля, а точніше, корисні бактерії, які є в ній. Наталія Смоляр, посилаючись на слова геолога Василя Докучаєва, говорить, що в землі на кінчику ножа міститься 5-6 мільярдів ґрунтових бактерій:

«Ці бактерії роблять ґрунт родючим, тобто без них він втрачає свою основну властивість. Натомість вогонь все це руйнує і знищує. Разом із листям і травою горять корисні властивості. Палії кажуть про користь попелу, але така його кількість, навпаки, погіршує ситуацію. Виходить, що підпал звичайної трави має величезні наслідки для самого ж порушника».

Природний колообіг речовин також руйнується вогнем. До прикладу, коли трава росте, вона вбирає у себе різні речовини з ґрунту. Коли ця рослина відмирає, то її рештки розкладаються, даючи поживу комахам та корисним бактеріям.

Статистика пожеж

Спалити рослини означає розірвати харчовий ланцюг у природі, адже до нього входять не тільки рослини й тварини, але й мікроорганізми. Крім того, при горінні виділяється вуглекислий газ, що посилює парниковий ефект, а при повільному тлінні – смертельно небезпечний чадний газ. Отже, через підпал трави та листя переривається колообіг речовин і зникає вся користь від природнього процесу. Але хіба людям звикати щось руйнувати?  

 

Зайченята горять

Екосистема – це взаємодія живих організмів, непомітна для людського ока. Підпалюючи траву або листя, люди мало думають про наслідки й шкоду.

Як аргумент проти масових підпалів Наталія Смоляр наводить ситуацію у тваринному світі:

«Коли розтає сніг, у зайців перший виводок малят. І в цей же період люди починають допалювати все, що не спалили восени. Необов’язково, щоб вогонь був у лісі, адже заячі нірки є і в полях. Через ці стихійні вогнища горять зайченята. Тепер це для нас рідкісний вид, хоча колись був фоновим. Хоча загибель зайченят більше зумовлена весняними підпалами, чим же вони різняться від осінніх, коли без людини й тут не обійшлося?»

 

За словами екологині, від пожеж страждають не тільки звірята, а й люди. Спалювання трави, листя і всього сухого має багато негативних наслідків. Серед них такі:

  1. Отруєння повітря.

Навесні й восени стихійні вогнища палають повсюди, тому під час горіння в повітря виділяється колосальна кількість шкідливих речовин, які можуть викликати не тільки респіраторні, а й онкологічні захворювання. Значна шкідливих речовин сприяє посиленню парникового ефекту. Дихати забрудненим повітрям небезпечно для дітей, а алергики взагалі не можуть дихати цим їдким димом.

Наслідки масових підпалів (Фото надані пресслужбою Головне управління ДСНС України у Полтавській області)

  1. Збіднення ґрунту.

Вогонь винищує усе на своєму шляху, в тому числі й родючість ґрунту. У землі є корисні для рослин бактерії. Але головний аргумент зупинитися – в тому, що попіл від згарища не впливає на основні властивості ґрунту і не компенсує втрати родючості. Для відновлення виснаженій землі потрібно дуже багато часу, адже згорає не тільки трава, а й накопичена в ґрунті органіка.

Наслідки масових підпалів (Фото надані пресслужбою Головне управління ДСНС України у Полтавській області)

  1. Пожежна небезпека.

Нерідко підпал трави обертається великим лихом, і в нашій країні бували випадки, коли горіли навіть будинки. Часто палії переоцінюють себе: стихійну пожежу неможливо загасити самому.

Наслідки масових підпалів (Фото надані пресслужбою Головне управління ДСНС України у Полтавській області)

  1. Винищення природи.

Підпал сухої трави – це збіднення рослинного і тваринного світу. Адже фауна поля чи луків – це не тільки зайці, їжаки, жаби чи ящірки, що живуть на поверхні землі. Безліч комах мешкає в товщі ґрунту, і вони також гинуть від вогню. Крім того, полум’я знищує гнізда птахів. Найбільше від цього страждають крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щеврики.

Наслідки масових підпалів (Фото надані пресслужбою Головне управління ДСНС України у Полтавській області)

 

Причина підпалів – недосконала правова система

Періодично ми здригаємося від заголовків у новинній стрічці на кшталт «На Полтавщині горить 300 гектарів поля з кукурудзою» або «У Новосанжарському районі майже тиждень гасять пожежу». Перша думка – про те, чи ніхто не постраждав, скільки згоріло і хто ці люди, які палять траву, очерет. Екологиня Наталія Смоляр вважає, що однією із причин масових підпалів і страшних пожеж є безкарність:

«Ми постійно читаємо, бачимо, чуємо, як ці пожежі гасять. Але де прізвища людей, які вчиняють підпали й відповіли за свої порушення? Щось постійно горить: торф’яники, ліси, поля, але ніхто не несе кари. Держава має створити такі умови, щоб усі знали, чому палити не можна і скільки можуть коштувати ці винищені поля і шкода природі».

Прессекретарка полтавської патрульної поліції Катерина Григоренко розповіла, що штрафи за підпали є. Ба більше, якщо від вогнища постраждає людина, справу можна кваліфікувати як кримінальну, але найчастіше за прості підпали штрафує інспекція з благоустрою:

«Здебільшого за подібними порушеннями слідкує благоустрій. Та в будь-якому випадку порушники мають відповісти за свої дії, навіть коли пожежа з одного вогнища не стала серйозним лихом. Є штрафна система і патрульна поліція працює, щоб подібних випадків було менше, але є інші органи, які це регулюють».

Наслідки масових підпалів (Фото надані пресслужбою Головне управління ДСНС України у Полтавській області)

У Кодексі про адміністративні правопорушення сказано:

«…Випалювання стерні […] рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення […] тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Штрафи за випалювання сухої рослинності

Кримінальний кодекс також має статтю, яка стосується знищення або пошкодження рослин. Згідно з нею, нищити ліси, насадження навколо міст і сіл, лісосмуги вздовж залізниць і навіть стерню на полі чи суху траву на луках – це порушення.

Штрафи за випалювання сухої рослинності на території природо-заповідного фонду

Якщо ж унаслідок підпалів загинули люди або значна кількість тварин, то палію загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

І хоча покарання законом передбачене, однак не всі відповідають за свої вчинки, а наслідки бувають жахливими.

Наслідки масових підпалів (Фото надані пресслужбою Головне управління ДСНС України у Полтавській області)

 

Куди подіти листя?

Найкращий варіант – компостувати. Для цього у дворі потрібно виділити місце, обладнати його так, щоб листя і трава дійсно перегнили. Місце має принаймні розташовуватися в тіні. Наталія Смоляр вважає це просто ідеальним сценарієм утилізації й листя, і сухої трави, бо отриманий компост можна використовувати як добриво.

Також непотрібну суху рослинність можна вивозити на смітник, хоча подекуди це вимагає витрат. Та все ж Україні не вистачає системності, адже якби й кукурудзиння, і соняшничиння, і листя, і траву збирали на перероблення, то ніхто б і не думав палити рослини.

Листя і стерню можна компостувати (Джерело – i2.wp.com)

На думку екологині, залишки городніх рослин і листя можна використовувати як джерело енергії та сировину для виготовлення екологічних матеріалів, але у будь-якому випадку потрібна зацікавленість влади:

«Якщо я знатиму, куди я можу подіти цю траву і листя і знатиму, що воно піде на користь, то невже ж палитиму? Ми знову повертаємося до ментальності українців. Можна чекати, поки Україна на європейському шляху перейме досвід збору органічної сухої рослинності, а можна шукати шляхи утилізації уже зараз. Так, це складніше, проблемніше, але так має бути».

Компост з листя (Джерело – idn37)

***

Наостанок можна сказати лише одне – підпал трави не може бути предметом дискусій, адже закон передбачає відповідальність за знищення природи. Можна лише оцінювати наслідки від згорання рослинності, інформувати господарів і нарешті вирішувати – палити чи не палити. Бо врешті-решт, Європа починається з кожного, а в Європі суху траву не палять.

 Графіка та обкладинка Юлії Деркач

Дякуємо пресслужбі ДСНС за  фотографії

Опублікована: 6 листопада 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація