Любив природу та свою роботу: на війні загинув стрілець з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Захищаючи рідну землю, загинув стрілець з Полтавщини. Прощання з воїном відбудеться 10 липня в селі Калайдинці.
Про загибель захисника повідомила 9 липня Лубенська рада.
Борис Жирун народився 12 березня 1978 року в автономній республіці Крим, але згодом будучи підлітком переїхав на Полтавщину, у село Лушники разом із матір’ю. Після закінчення школи здобув професію зварювальника у ПТУ №12. Пройшовши строкову службу в лавах Національної гвардії України, чоловік присвятив себе роботі. Він працював на багатьох підприємствах регіону, зокрема у КСП «Діброва», на заводі «Спецлісмаш», у ПМК-2000 та на ПП «Лубнимаш». Колеги та близькі згадують його як спокійну, добру та відповідальну людину, яка майстерно виконувала свою роботу та завжди була готова прийти на допомогу. У вільний час Борис Жирун любив відпочинок на природі та риболовлю.
Життя захисника обірвалося 26 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання. Борис Жирун ніс службу на посаді стрільця-снайпера стрілецької роти і мав звання солдата.
Панахида за загиблим відбудеться 10 липня об 11:00 у Свято- Андріївській Церкві села Калайдинці. Церемонія прощання о 12:00 на майданчику в центрі села Калайдинці.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників з Полтавщини
В’ячеслав Ткаченко народився 23 січня 1982 року в селі Денисівка. Після закінчення Денисівської школи В'ячеслав Ткаченко пройшов півторарічну строкову службу в лавах Нацгвардії України, а згодом працював у патрульно-постовому підрозділі Нацполіції у Полтаві. З початком повномасштабного вторгнення В’ячеслав Ткаченко долучився до підрозділу місцевої тероборони в Тарасенковому. Після мобілізації захисник проходив службу на посаді стрільця зенітно-ракетного відділення й боронив небо на Харківському та Донецькому напрямках. Зв’язок із воїном обірвався 20 лютого 2025 року, коли той виконував бойове завдання в районі села Погребки Суджанського району Курської області.
Олександр Любивий народився 10 січня 1986 року в селі Чорбівка. Закінчив місцеву школу. Згодом опанував професію тракториста у Кобеляцькому професійно-технічному училищі №43. Односельці пригадують його, як надійну людину, до якої можна було звернутися за допомогою. Будівництво, заготівля дров, сіна чи будь-яка інша робота, він ніколи не відмовляв, допомагав тим, хто потребував підтримки. До лав Збройних Сил України приєднався під час повномасштабної війни. Проходив службу на посаді гранатометника 2-го штурмового відділення.