Люди, які творять історію: у Полтаві презентували проєкт «Голоси. Загублений світ»
Організатори проєкту «Голоси. Загублений світ», який презентували на тижні, поспілкувалися з полтавськими старожилами та зібрали цікаві історії з їхнього життя.
Більшість із героїв «Голосів» – прості селяни з Полтавщини, які пройшли голод, війну, розбудову, складні особисті життєві ситуації. Також серед цих людей є колишні наукові працівники, вчителі, майстри народної творчості. Історію життя усіх героїв, їхні спогади та світлини можна побачити на новоствореному порталі.
Авторка програми, журналістка й письменниця Інна Дідик розповідає, що йдеться не про знаменитостей, яких усі добре знають, а про звичайних людей із незвичайним життям:
«Ці люди живуть у глибинці і щоденною працею творять власну історію. Свою мудрість, спогади вони мусять передати наступним поколінням. У кожного з них є свій голос і життєва історія, яка проситься бути почутою».
Наприклад, Галина Бережна з Глобинського району – колишня вчителька французької мови – зараз має вже 98 років. На питання, чи була в неї мрія потрапити в Париж, відповідає, що про таке й не думалося. Дня не вистачало, щоб усе переробити:
«Що таке щастя? Щоб діти здоровими були. Тільки про це й мріяла. Який там Париж?!»
Зараз у жінки залишилася лише донька. Чоловіка та сина пережила майже на 20 років. Але, попри важку долю, у неї зберігся відкритий та добрий погляд.
А Уляна Демченко з Лубенського району була вчителькою нашого земляка – письменника Василя Симоненка. Про голодні часи розповідає:
«Удома ні крихти. Ми рвали спориш на дорозі. Потремо його, а мати картоплину зварить, споришем замісить – і такий хліб пекла. Ще ми їли кропиву листя з дерев і маленькі зелені яблука, такі, як ніготь. Якось батько дізнався, що у Лубнах воєнним картоплю щодня готують. Зранку тоді дід іде й просить те лушпиння. І ми його їли. Разом із споришем»
Про полтавського письменника розповідає, що Василь не любив радянську владу. Бо прожив так само, як і ми. Говорить, що малий Симоненко дуже любив науку. Зі свого села до школи ходив щодня майже 9 км. І, що цікаво, ніколи не спізнювався.
Довідка
За інформацією Полтавської ОДА, проєкт «Голоси. Загублений світ» посів 3-є місце у конкурсі програм, яким потрібна фінансова підтримка, від інститутів громадянського суспільства. За кошти обласного бюджету автори проєкту здійснювали поїздки в села Полтавщини та втілювали ідею в життя. Реалізували програму ГО «Центр культури та розвитку «Горизонт» разом із Полтавською обласною організацією НСПУ.
Вікторія Кузурман