Майже рік вважали зниклим безвісти: прощання з воїном на Полтавщині
Фото: Пирятинська громада
Полеглого в грудні минулого року воїна Віталія Кошляка зустріли в рідній громаді на щиті.
Про прощання з полеглим воїном повідомили в Пирятинській громаді 17 жовтня.
Бойовий шлях захисника
Віталій Кошляк народився 11 листопада 1997 року в Пирятині, навчався у школі №4, здобув фах електрозварювальника та працював у рідному місті.
На захист України став у жовтні 2024 року. Протягом 10 місяців Віталія Кошляка вважали зниклим безвісти.
Нещодавно тіло воїна упізнали за ДНК. Віталій Кошляк загинув 16 грудня 2024 року в районі населеного пункту Новоіванівка на Курщині.
У воїна залишилися батьки та два брати. Прощання із захисником відбулося в його рідному місті.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Військову службу Артур Сергійович проходив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. Захисник загинув 11 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Йому навіки 31. Прощання з воїном відбулося в Свято-Успенському кафедральному соборі в Полтаві.
Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44. З початком повномасштабного вторгнення Валерій Гончар знову став до строю. Він був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов крізь Бахмут, Соледар, Авдіївку та інші гарячі точки. Його життя обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.
Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської загальноосвітньої школи. З повномасштабною війною став на захист України.
Юрій Богдановський захоплювався веслуванням на човнах «Дракон», був кандидатом у майстри спорту України. У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних силах України. 16 березня 2022 року його мобілізували до лав захисників України. 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Липці на Харківщині Юрій Богдановський загинув.
Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.