Молоді теж потрібне «своє місце». Як у Полтаві створили залу для street спорту і чому її потрібно рятувати
Донедавна у Полтаві не існувало жодного майданчика, де молодь могла б займатися паркуром чи виконувати різні прийоми на велосипеді. Таку залу створили в ангарі біля зупинки «ГРЛ», але тепер шукають благодійників, які могли б допомогти в її утриманні.
Про це ЗМІСТу 3 лютого розповів один зі співзасновників проєкту Анатолій Несен.
Підтримати проєкт для воркаутерів та райдерів можна надіславши будь-яку зручну суму на картку 5375414120068290.
Якщо ви маєте бажання перетворити цю ініціативу на бізнес-проєкт, зателефонуйте до Анатолія Несена за номером 0664336478.
Створення «місця для паркуристів та райдерів» розпочали у 2021 році. Анатолій Несен каже, що до цього 7 років мріяв зробити у Полтаві справжню паркур-залу:
«Зараз холодно і на вулиці немає можливості тренуватися. Від воркаутерів і хлопців, які велосипедами займаються, теж був такий запит. Поролонової ями й турніків під дахом у Полтаві взагалі немає. Усі хотіли, але немає і я знайшов на околиці ангар за прийнятною ціною і задумався. Тоді з райдерами обговорили і почали звозити різні штуки для відпрацювання прийомів».
Щойно залу створили, був ажіотаж. Полтавські аматори були в захваті від появи простору, де вони можуть тренуватися взимку й спілкуватися з однодумцями. Але потім запал згасав і 10-15 постійних відвідувачів зіштовхнулися з потребою платити за оренду ангару. Для цього щомісяця потрібно збирати щонайменше 11 тис.грн.
За словами Анатолія Несена, частково гроші знаходять завдяки членським внескам учасників їхнього маленького клубу, але цього не вистачає і тепер питання існування ангару залишається під питанням.
Райдер Євгеній Марченко розповів, що він хотів би, щоб цей унікальний для Полтави проєкт розвивався, бо з часом ця локація може перетворитися на справжній тренувальний центр. Зараз тут є поролонова яма, матеріали для якої збирали 5 років. Її створенням займався Олексій Пономаренко, який також вболіває за існування локації для молоді. При вивченні нових складних елементів, спортсмени-аматори мають менше ризиків травмуватися саме завдяки цій ямі:
«Я сьогодні тут вперше зробив трюк, який я навчився робити саме тут. До цієї ями стрибати не страшно, бо якщо навіть не вийшло, то падаєш м’яко. Якби в лісі на трамплінах він так впав, то мало не здалося б. Якби хтось допоміг, містяни, міська влада, то цей проєкт розвиватиметься і житиме», – каже Євген Марченко.
Підтримати існування цього проєкту можуть усі небайдужі містяни й люди, які мають можливість перетворити його на бізнес-проєкт. Співзасновники готові передати усе, що вони зробили заради продовження справи.
