Мотивація полтавської молоді, яка бере участь в організації Дня молоді
Цими вихідними до Полтави увірвалося триденне святкування Дня молоді, з 28 по 30 червня. Безліч різноманітних локацій та мініфестивалів просто не могли залишити байдужими багатьох містян. Спорт, патріотичне виховання і можливості стали основними меседжами цьогорічного Дня молоді. Та хоча це «професійне свято молодих людей», вони так само брали участь у його організації. Молодь пропонувала ідеї, просувала ініціативи, займалася організацією заходів, замість відпочинку на фестивалі. ЗМІСТ вирішив дізнатися як ставляться молоді люди до нового формату відзначення свята і чому активна позиція є для них важливою.
«У нас і так надто мало розваг і позитиву»
Поліна Гостева не уявляє життя без волонтераства. На святкуванні Дня молоді вона грається з дітками, танцює з дорослими, запрошує перехожих до розваг.
На ній футболка від ГО «UP:UniqePeople». Разом із цією організацією Поллінаі волонтерить на першому Дні молоді.
Як розповіла дівчина, активна позиція і волонтерство прикрашють життя людини і роблять його цікавим. Загалом, для Поліни є незрозумілим, як можна сидіти на дивані, коли є реальна можливість допомагати та дарувати суцільний позитив:
«У нашій країні все так складно, що люди взагалі забувають про відпочинок. Для одних це усе дорого, а у інших немає часу. Так ось, ми граємо, танцюємо і розважаємося абсолютно безкоштовно і у вихідний день. Не бачу причин не прийти і не відірватися на повну. Я не уявляю собі, як би я була вдома, коли можу збирати кошти на лікування дітям, отак безтурботно танцювати у Корпусному тощо. Та і взагалі, у нас так мало розваг і позитиву, тому я бачу необхідність змінювати ситуацію».
«Інклюзія – це не тренд, а гостра необхідність»
На локації «Без бар’єрів» у Корпусному саду грали у баскетбол ціла команда волонтерів. Усі вони із різних полтавських навчальних закладів, але об’єдналися щоб разом показати як потрібна місту інклюзивність. Студентка Яна Воробйова вважає, що люди, які не мають інвалідності не абчать необхідності доступного середовища , хоча саме воно робить їхнє життя легшим.
Команда волонтерів чекала на полтавців, щоб пограти у баскетбол, влаштувати перегони на інвалідних візках тощо. Так вони намагалися пояснити полтавцям наскільки складно жити у місті людям з інвалідністю через погану інфраструктуру:
«Ми могли б собі спати вдома у вихідний, але це шанс ще раз нагадати, що всі ми рівні. Ці всі ігри, перегони на візках насамперед для того, щоб людина відчула себе так, як почуваються люди з інвалідністю коли тільки їдуть з дому. Постійні складнощі, недоступність, одним словом жах. Ми тут, щоб змінювати свідомість полтавців, показати їм, чому інклюзія – це не тренд, а гостра необхідність», – розповіла Яна.
«Людей просто не цікавить чужа біда»
Із самого ранку, 28 червня, по вулиці Соборності волонтерили Аліна і Віолета. Щоб зрозуміти наскільки полтавці байдужі до чужої біди їм знадобилося кілька годин.
Дівчата збирали кошти для тяжкохворої дівчинки. Попри складність цієї роботи і постійні відмови містян допомогти гривнею, не впадали у відчай. Для них волонтерство не у новинку, адже вони постійно беруть участь у різних програмах і сповна використовують усі можливості для волонтерів.
Аліна і Віолета вважають, що не могли не взяти участь у святкуванні Дня молоді, бо молодість – це про активну позицію, волонтерство і позитив:
«Навіть якщо нам 1000 разів скажуть, що не допомагатимуть, а хтось один вкледе свою копійку, ми будемо волонтерити. Це просто, бо ми знаємо для кого ми це робимо і як це важливо. І хоча нам стало зрозуміло, що людей просто не цікавить чужа біда, ми робимо усе, щоб змінювати ставлення до волонтерських засад у нашому місті. Якщо ми знаємо як допомогти, подарувати позитивчик, то просто робитимемо це. Це наша позиція, аргументація і мотивація», – поділилися Аліна і Віолета.
