На фронті обірвалося життя начальника групи інженерної розвідки з Полтавщини

Сержант Микола Олефір поліг у бою 5 серпня, повідомили у Великорублівській громаді.

Воїн народився та виріс у Глобівці. Після школи вищу освіту отримав у Сумській філії Харківського університету внутрішніх справ. Після закінчення університету жив та працював у Сумах, де лишилася його родина: дружина Неллі, син Михайлик та дочка Єва. 

24 лютого 2022 року воїн почав свій бойовий шлях. У 20205 році його вже знали як сержанта Миколу Олефіра – інспектора прикордонної служби 1 категорії, начальника групи інженерної розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування.

Спершу боєць служив у лавах Сумської прикордонної комендатури швидкого реагування й прийняв бій у Сумах. Далі були завдання з оборони Лебедина.

У квітні 2022 року захисник повернувся у Суми, виконував бойові завдання з охорони державного кордону у районі Кіндратівки. У грудні 2022 року став на посаду оператора ПЗРК. Згодом перейшов на посаду сапера. У червні 2023 року нагороджений медаллю «Захисник Батьківщини». 

З липня 2023 року брав участь в бойових діях в районах Харківської, Луганської та Донецької областей. Нагороджений почесними грамотами та відзнаками «За мужність в охороні державного кордону», «За сприяння Збройним Силам України».

У 2024 році виконував бойові завдання на Сумщині. У березні молодший сержант Микола Олефір був залучений до курсів на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. У серпні 2024 року брав участь у боях в Курській області. Отримав почесну грамоту та відзнаку Кабінету Міністрів України. Того ж року зазнав поранення,  але після лікування повернувся на позиції та продовжив нести службу.

У 2025 році брав участь в обороні Сумщини в межах Юнаківської громади Сумського району, нагороджений відзнакою «За бойові заслуги». Його життя обірвалося у 28 років на одному з найнебезпечніших напрямків фронту Сумщини.

8 серпня героя поховають у Сумах.