На Полтавщині поховали загиблого на Донецькому напрямку Юрія Топільського
Колаж ЗМІСТу
Воїн схилив голову 7 грудня цього року на Донеччині. Рідні провели бійця в останню путь.
Про те, що Юрій Топільський схилив голову, 29 грудня повідомили в Горішньоплавнівській громаді.
Юрій Топільський народився 9 серпня 1970 року у місті Ровеньки Луганської області. Після закінчення місцевої школи навчався у Слов’янському залізничному технікумі, де здобув кваліфікацію машиніста електровоза. З 1989 по 1991 роки проходив строкову службу в лавах Збройних сил, а після повернення зі служби працював за фахом в локомотивному депо міста Покровська.
До війська долучився 6 грудня 2024 року за загальною мобілізацією на посаду старшого сержанта. 7 грудня цього року воїн схилив голову під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Середнє Донецької області.
З Юрієм Топільським попрощалися 29 грудня, свій спочинок він знайшов на військовому меморіалі «Їхні імена будуть жити вічно» в Горішніх Плавнях.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Василь Ричко народився 2 квітня 1969 року в селі Городище Чорнухинського району на Полтавщині. 21 жовтня 2023 року під час мінометного обстрілу ворога отримав осколкове поранення. У складі своєї бригади він одним з останніх виходив з оточення з Авдіївки, де отримав контузію та тяжке поранення. Після довготривалого лікування, з середини 2024 року мав відстрочку від служби за станом здоров’я.
Повернувся до роботи в бібліотеці, але його тягнуло на фронтові рубежі. 28 грудня 2025 року серце старшого сержанта Василя Ричка зупинилося внаслідок зрушення осколка, який так і не вдалося видалити під час численних операцій.
Руслан Вдовенко народився 9 листопада 1976 року. З початком повномасштабної війни чоловік вирішив приєднатися до лав захисників. Служив у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді десантно-штурмових військ. Зв’язок з воїном обірвався 9 липня, того дня захисник прийняв свій останній бій поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району на Донеччині.
Ігор Чирва народився у Кременчуці, де навчався у ліцеї №4. За час служби бійця удостоїли відзнакою «За особисту хоробрість» за героїзм виявлений під час оборони держави. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 6 грудня.
Сергій Нестеренко після закінчення навчального закладу пов’язав життя з цивільною професією. Однак після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав захисників. Сергій Нестеренко мав звання старшого солдата та служив у підрозділі «Вовки Да Вінчі». Разом із побратимами виконував бойові завдання та боронив країну від окупантів. Життя захисника обірвалося 15 грудня 2025 року на Запорізькому напрямку.
Військовослужбовець Андрій Шейко з повномасштабною війною став на захист України. Його життя обірвалося на полі бою на території Донецької області 26 квітня 2023 року. Підтвердити загибель захисника вдалося тільки у грудні 2025 року за ДНК.
До війська Олександр Михайличенко долучився за загальною мобілізацією 5 жовтня 2023 року на посаду солдата навідника 1 кулеметного взводу 3 штурмової спеціалізованої роти «Шквал». Воїн схилив голову в бою поблизу населеного пункту Веселоє, що на Курщині.