Служив на Кубі й доставляв ракети HIMARS: на Полтавщині зупинилося серце ветерана війни

Василь Ричко з перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до лав захисників. Воїн боронив Україну на херсонському напрямку та захищав Авдіївку. Про те, що серце воїна зупинилося, 28 грудня повідомили у Хорольській громаді.

Василь Ричко народився 2 квітня 1969 року в селі Городище Чорнухинського району на Полтавщині. Після закінчення школи у 1984 році вступив до Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка. Згодом продовжив навчання у Гадяцькому культосвітньому училищі. У 1987 році здобув фах керівника духового оркестру.

Того ж року його призвали на строкову військову службу. Три роки прослужив у Демократичній Республіці Афганістан, бувши в останньому ешелоні серед військових, що залишали країну з військовою місією. У 1990 році служив у складі контингенту радянських військ на Кубі. З 1991 року продовжив службу вже в рядах Збройних Сил України, віддавши військовій справі понад 17 років життя.

З 11 серпня 2003 по грудень 2004 року Василь Ричко виконував завдання в миротворчій місії України у складі коаліційних військ в Іраку. Українські миротворці тоді будували школи й дороги, відновлювали водопостачання та електромережі, надавали медичну допомогу десяткам тисяч людей. 

Повернувшись у 2004 році на Полтавщину, проживав у Оржиці та Лубнах, а вже з 2014 року – у Хоролі. Працював у службі таксі, а з 2019 року – оператором газової котельні Хорольської центральної публічної бібліотеки. 

26 лютого 2022 року Василь Ричко знову став у стрій. Воював у складі 107-ї окремої механізованої бригади на Херсонському напрямку на посаді мотострільця і водія. Воїн доставляв на бойові позиції артилерії ракети HIMARS. Із середини 2022 по жовтень 2023 року старший сержант 3-го механізованого батальйону 110-ї окремої механізованої бригади боронив Авдіївку.

21 жовтня 2023 року під час мінометного обстрілу ворога отримав осколкове поранення. У складі своєї бригади він одним з останніх виходив з оточення з Авдіївки, де отримав контузію та тяжке поранення. Після довготривалого лікування, з середини 2024 року мав відстрочку від служби за станом здоров’я.

Повернувся до роботи в бібліотеці, але його тягнуло на фронтові рубежі. 28 грудня 2025 року серце старшого сержанта Василя Ричка зупинилося внаслідок зрушення осколка, який так і не вдалося видалити під час численних операцій.

Прощання з Василем Ричком відбудеться 29 грудня о 13:00 на міському цвинтарі.

Світла пам’ять герою!