На Полтавщині відкрили меморіальну дошку нобелевському номінанту

Меморіальну дошку відкрили з ініціативи всеукраїнської громадської організації «Світанок» та Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Захід відбувся 22 жовтня, на Лубенщині, дошку встановили на фасаді сільського будинку культури в селі Солониця, де народився письменник.  

Як повідомляють у Засульській громаді, автор дошки – член Національної спілки художників України, лауреат літературно-мистецьких премій ім. Василя Симоненка, Володимир Мірошниченко.

Василь Барка був номінанований на Нобелівську премію. Він, як свідок голодоморських літ в своєму творі «Жовтий князь» на весь світ розповів людству вражаючу українську дійсність 30-х років XX ст., відтворивши одну з найжахливіших народних трагедій України – Голодомор.

У 2018 році з нагоди 85-ї річниці пам’яті жертв Голодомору відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини виконавчого комітету Засульської сільської ради ініційовано та випущено до друку художньо документальне видання «Дзвін вічної пам’яті». Публікація, окрім свідчень очевидців про ті страшні події, вмістила і уривок роману «Жовтий князь».

Довідка

Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) народився 16 липня 1908 року в  селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині народився.

Навчався в Лубенському духовному училищі («бурсі»), яке згодом було перетворено в трудову школу, закінчив Лубенський Педагогічний технікум (1927), працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота на Донбасі. У 1950 році за офіційним дозволом Василь Барка переїхав до Америки, де працював над історією української літератури. За кордоном видав окремі частини під назвами «Хліборобів Орфей, або кларнетізм», «Правда Кобзаря». Великий успіх мала проза: романи «Рай», «Жовтий князь», роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих».