На Полтавщині знімуть фільм про земські школи Опанаса Сластіона
(Фото – kutovyi.com.ua)
На Полтавщині стартував новий культурний проєкт, присвячений збереженню та популяризації унікальної архітектурної спадщини земських шкіл, створених за проєктами українського художника й архітектора Опанаса Сластіона.
Роботу над документальним фільмом «Зберегти не можна втратити. Спадок Сластьона» розпочала команда Ukraine Open. про це вони повідомили у себе на сторінці. Проєкт реалізують у межах програми «Мистецтво в кадрі».
Автори стрічки планують розповісти про архітектурну спадщину земських шкіл Лохвицького повіту, які стали одним із найяскравіших зразків українського модерну початку 20 ст. Фільм має відкрити нові грані творчості Опанаса Сластіона та привернути увагу до необхідності збереження історичних будівель, частина яких нині перебуває під загрозою руйнування.
Особливістю проєкту стане його доступність для людей з інвалідністю. Стрічку створять у кількох версіях, зокрема з перекладом українською жестовою мовою та аудіодискрипцією для людей із порушеннями слуху й зору.
Опанас Сластіон із 1900 року жив і працював у Миргороді, де викладав у художньо-промисловій школі. Саме тут він активно розвивав архітектурний напрям, ставши одним із засновників українського архітектурного стилю. За його проєктами на Полтавщині споруджувалися земські школи, які сьогодні вважаються зразками українського модерну.
Понад 100 років тому на Полтавщині почали зводити школи, які нині вважають архітектурним здобутком та усілякими способами намагаються зберегти. Збудували їх за проєктом Опанаса Сластіона – миргородського архітектора та художника, який «одягав» дерев’яні школи у вишивані сорочки.
В області віднайшли близько 50 шкіл, яким вдалося пережити війни, розруху та радянський союз. Частину з них зруйнував час, натомість у деякі вдалося «вдихнути» життя.
Як живуть школи Опанаса Сластіона у найвіддаленіших куточках Полтавщини
Одна з найстаріших шкіл Лохвиччини знаходиться у селі Млини. Нині дослідники сперечаються, чи справді будівлю збудували за проєктом Сластіона, проте місцеві вчителі досі бережуть пам’ять про великого архітектора у стінах школи. Вигляд та особливості будівлі все ж дають привід вважати, що її побудували саме за проєктом Сластіона.
Земська школа почала працювати у 1911 році. За словами вчительки історії Тетяни Карась, на її фасаді немає вишитих орнаментів, адже навчальний заклад у Млинах та ще один на Сумщині збудували одними з перших. Проте сластіонівські школи навіть без помережаних стін видно здалеку – їх видають шестигранні прорізи вікон та дверей, характерний дах та орнаменти на кутових зрізах.
Млинівська «восьмирічка» одна з небагатьох, якій вдалося зберегти самобутню функцію сластіонівських шкіл: у ній до цього часу навчають дітей. Кілька класів, їдальня, господарські споруди та учительська працюють задля близько 60 школярів, які відвідують заклад. Учителі щороку білять фасади та намагаються доглядати за школою, аби зберегти її якомога довше.
Детальніше про школи Опанаса Сластьона читейте у матеріалі ЗМІСТу за посиланням.