«Найбільшою його радістю була донечка»: за ДНК упізнали полеглого воїна з Полтавщини

Колаж ЗМІСТу
ДНК-експертиза підтвердилп загибель 40-річного Івана Олефіра. З червня 2024 року він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Про те, що Іван Олефір повертається додому на щиті, 30 травня повідомили у Градизькій громаді.
Іван Олефір народився 18 квітня 1984 року в селищі Градизьк. У 2001 році закінчив місцеву школу. З дитинства вирізнявся наполегливістю, працьовитістю та прагненням до знань. У 2007 році з відзнакою закінчив Полтавський державний педагогічний університет. Під час навчання був призером Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання.
Свій професійний шлях Іван Олефір присвятив вихованню та розвитку молодого покоління. З 2006 року працював методистом у Полтавському обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді Полтавської обласної ради. Згодом до самої мобілізації працював у Полтавському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді, де користувався заслуженою повагою колег і вихованців.
«Іван був доброю, щирою та відповідальною людиною. Він любив риболовлю, захоплювався технікою, завжди був готовий допомогти рідним, друзям і колегам. Найбільшою його гордістю та радістю була донечка Валерія, якій сьогодні сім років», – пишуть у громаді.
7 травня 2024 року Івана Олефіра мобілізували до лав Збройних Сил України. 25 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новоолександрівка Покровського району Донецької області Іван Олефір зник безвісти.
Лише нещодавно за ДНК-експертизою вдалося дізнатися, що того дня життя воїна обірвалося. У нього залишилися донька, рідні та близькі.
Світла пам’ять герою!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
У лікарні зупинилося серце військовослужбовця Сергія Іванця. Він обрав шлях захисника і мав звання старшого лейтенанта, проте життя офіцера обірвалося 24 травня у шпиталі, де медики боролися за нього після важких поранень, отриманих під час виконання службового обов'язку.
Сергій Шевченко проходив службу у 8-му окремому полку Сил спеціальних операцій ім. Князя Ізяслава Мстиславича ЗСУ. Воїн обіймав посаду оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій. Життя воїна обірвалося 24 травня 2026 року в Краматорському районі Донецької області.