Навіки в строю. Полтава віддала останню шану полеглим воїнам (ФОТО)
Фото ЗМІСТу
Рідні, близькі та знайомі провели в останню путь Віталія Дмитренка та Ігоря Хуторного.
27 листопада у Свято-Успенському соборі Полтави відбулося прощання з полеглим Віталієм Дмитренком та Ігорем Хуторним. Рідні, близькі, знайомі та побратими прийшли віддати останню шану полеглим.
Молодший сержант Віталій Дмитренко народився 22 жовтня 1991 року у Диканьці та проживав у Полтаві. 13 лютого 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України.
Службу проходив у 110-й окремій механізованій бригаді імені Марка Безручка. У війську обіймав посаду оператора безпілотного літального апарату роти безпілотних авіаційних комплексів.
Віталій Дмитренко загинув 20 листопада поблизу населеного пункту Довгопілля, Холодівського району на Запоріжжі від влучання російського FPV-дрона в його автомобіль. У захисника залишилися рідні, близькі та друзі.
Старший солдат Ігор Хуторний народився 9 липня 1981 року у місті Світловодськ на Кіровоградщині та згодом переїхав до Полтави де й проживав.
16 червня 2023 року його призвали на військову службу по мобілізації до 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Потім його перевели в 63-тю окрему механізовану бригаду. У війську воїн проходив службу на посаді оператора відділення.
Ігор Хуторний помер 14 листопада у першій міській клінічна лікарня Полтавської міської ради. У воїна залишилися рідні, близькі та друзі.
Вічна пам’ять захисникам!
Фото Аліни Гончарової
Згадаймо полеглих на фронті земляків
Руслан Безніщенко з початком повномасштабної війни юнак вирішив приєднатися до лав захисників. У війську Руслан Безніщенко командував аеромобільним взводом. 11 листопада він загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.
На службу Віктора Нетеіва призвали у січні 2024 року на посаду стрільця-помічника гранатометника та одразу відправився на Донеччину. Там під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Очеретине, що на Покровському напрямку загинув 17 квітня 2024 року.
Спочатку Миколу Кулібабу направили на бойові позиції у село Чепіль на Харківщині. У січні 2025 року їхню бригаду перекинули на покровський напрямок на Донеччині. Після відпустки та двотижневого лікування захисник продовжив воювати на херсонському напрямку. 14 листопада рідні Миколи Кулібаби отримали сповіщення про зникнення безвісти. А через тиждень офіційно підтвердили, що він загинув 10 листопада під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берислав Бериславського району на Херсонщині.
З початком повномасштабної війни Олександр Каніболоцький вирішив приєднатися до лав захисників. Довгий час вважався зниклим безвісти за особливих обставин. Нещодавно в результаті заходів репатріації тіл загиблих воїнів, надійшло сповіщення про його загибель. Воїн поліг 19 грудня 2024 року під час ведення бойових дій на Донеччині.