Невідомі обмалювали погруддя Ніколаю Ватутіну в Полтаві (ФОТО)
У ніч на 30 жовтня на пам’ятнику закреслили табличку, де перерахували звання Ватутіна, який насправді був придушувачем українського визвольного руху.
На погрудді білою фарбою намалювали літеру «В» та хрест.
У червні активісти прикріпили плакат зі словами «Геть з України, москаль некрасівий» на пам’ятник Ватутіну. Полтавці вже зверталися до місцевої влади з проханням його демонтувати.
Непередодні до Полтавської міської ради надійшло 7 звернень від містян про демонтаж пам’ятників російським військовим та науковим діячам, або подіям, що пов’язані з російською історією. Серед них є пам'ятник Ватутіну. Начальник відділу туризму та культурної спадщини управління культури Віталій Павлов говорив, що ініціативи щодо демонтажу мають складну процедуру.
Ніколай Ватутін у 1920 році вступив до Червоної армії. У 1920-21 роках придушував український визвольний рух за незалежність України, воював проти загонів Армії УНР на Полтавщині. У 1939 році взяв участь у вторгненні СССР в Польщу, за що отримав орден лєніна. Під час Другої світової війни обіймав посади начальника штабу Північно-Західного фронту, заступника начальника Генштабу, а з 1942 року – командувач військами Воронезького, Південно-Західного фронту.
Під час форсування Дніпра і штурму німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі через його накази загинули десятки тисяч українців. З огляду на це тодішній командувач Центрального фронту, генерал армії Рокосовський сказав на військовій раді: «Це не війна, а геноцид народу».
Він спробував через кур’єра сповістити про це керівництво, але Ватутін заборонив посланцеві повідомляти про це в Генштаб. Злочином проти українського народу Ватутіна та інших командирів Червоної армії є те, що на «звільненій» від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети. Німецькі кулеметники весь час розстрілювали неозброєних людей в цивільному, але на місце одних вбитих, йшли шеренги нових.
На Волині 29 лютого 1944 року червоний отримав кульове поранення від українських партизанів з УПА і через невдале лікування помер.