Обстріляну росіянами Пушкінську вулицю в Харкові назвали на честь уродженця Полтавщини Григорія Сковороди

Джерело – «Суспільне»
У Харкові українізували 65 вулиць та провулків. Серед них – вул. Пушкінська, яка зазнала ракетного удару 23 січня. У новій назві вулиці увічнили ім’я філософа з Полтавщини Григорія Сковороди.
Вулиці перейменували рішенням сесії Харківської міської ради 26 січня.
Міський голова Харкова Ігор Терехов підтримав перейменування вул. Пушкінської після ворожого обстрілу. Ракетні удари пошкодили будівлю Національної академії правових наук України та гуртожиток Національного юридичного університету Ярослава Мудрого.
Вибуховою хвилею знесло частково дах академії, повибивало всі вікна, фасад будівлі обпалений. Навпроти наукової установи також пошкоджений житловий будинок.

До цього перейменувати вулицю міську владу закликала ініціатива «Деколонізація. Україна» та одне з харківських видавництв.
У нових назвах вулиць увічнили імена загиблого військового льотчика та Героя України Сергія Пархоменка, воїна 92-ї бригади Івана Щоголєва та загиблого офіцера-зенітника Олега Гуцола. Також деяким вулицям повернули історичні назви.
Ким був Григорій Сковорода
Мандрівний поет та філософ Григорій Сковорода народився у 1722 році в Чорнухах на Полтавщині.
У 1738 році він став студентом Києво-Могилянської академії. Протягом навчання там Григорій Сковорода вивчив латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку й інші мови. Це давало можливість читати в оригіналах твори античних філософів, поетів та істориків.

Потім його, як соліста академічного хору, забрали до Петербурга у придворну співацьку капелу. Після цього подорожував до міст Австрії, Словаччини, Німеччини. Після повернення став викладачем піїтики в Переяславському колегіумі. Одержавши за кордоном додаткову освіту, став впроваджувати у навчальний процес новаторські ідеї.
З 1759 року філософа запрошують до Харківського колегіуму читати курси піїтики, синтаксису і грецької мови. Він погоджується, щоб «делать моему обществу пользу». У житті Сковороди було чимало посад, отож його авторитет перед студентами був значним.
За час мандрувань Сковорода ходив територією Слобідської України, значною частиною Лівобережної України, був кілька разів у Києві. Був бажаним гостем у хатах простого народу, де він знаходив і притулок, і харчі, і турботу про свій одяг, зупинявся він також і у своїх приятелів з середовища тодішньої інтелігенції – священників, службовців, купців, поміщиків. Однак він не любив жити у великих будинках і уникав незнайомого товариства.
Сковорода любив музику й цікавився наукою. Філософа поховали у Сковородинівці, адже у там у маєтку поміщиків Ковалівських він жив останні роки.
У 2022 році ворожа ракета зруйнувала музей Григорія Сковороди в Сковородинівці.
Як пише «Громадське», в музеї були автентичні речі філософа, які пережили і Першу, і Другу світові війни: срібний годинник з дарчим написом, скрипка, яку зберіг його учень, родова скриня Ковалівських.
Була також свита XVIII століття, оригінальна чорнильниця студентів Києво-Могилянської академії і старовинна Біблія. Святе письмо для Сковороди було відправною точкою його філософії.