ПДВ, монополісти, шкарпетки: про що полтавські підприємці говорили з Зеленським на окремій зустрічі
У четвер, 5 березня, Володимир Зеленський зустрівся у Полтаві з представниками малого та середнього бізнесу.
Президент розповів, що він приїхав вислухати проблеми полтавських підприємців та почути, які варіанти їхнього вирішення бачать вони. Також він хотів поспілкуватися з місцевим бізнесом про людей з Полтавщини, яких «вони поважають», аби запросити цих людей до себе та зустрітися з ними. Такі зустрічі президент планує провести у всіх регіонах України найближчим часом.
Ймовірно, Зеленський хотів почути прізвища 5-10 людей на місцях, які після місцевих виборів зможуть гідно представити його на місцях. Це пов’язано з тим, що сьогодні політичний вплив президента зосереджений лише у столиці, а не в усіх регіонах:
«Для мене це важливо, особливо для місцевих виборів, яких людей ви бачите як флагманів, які можуть йти на вибори, балотуватися, яких поважають тут люди місцеві. Тому що ми не запрошуємо, знаєте, «парашутистів», особливо, якщо це місцеві вибори, коли ми говоримо про мерів – люди повинні їх поважати. Флаг – флагом, назва партії – це назва партії. Я хочу з вами поспілкуватися».
Першим висловився Сергій Змієвець, директор заводу №20 та засновник Полтавської ради роботодавців. Він зазначив, що як промисловець дуже задоволений переформатуванням уряду і висловив пропозицію створити Міністерство промисловості та оборонно-промислового комплексу. На його думку, це має бути структура, яка б координувала дії промисловців, визначала пріоритети, лобіювала інтереси виробників на зовнішніх ринках, залучала зовнішні та внутрішні інвестиції.
Очолити міністерство, вважає Змієвець, мав би перший віцепрем’єр – і займатися він має тільки цією роботою.
Володимир Зеленський відповів, що такого міністерства давно немає в Україні, але «ми думаємо про це», і навіть думали зробити першого віцепрем’єрміністра з промисловості та оборонної промисловості також, і навіть говорив про це з Олегом Коростельовим (який відмовився від крісла міністра – прим. ред.). Перший віцепрем’єрміністр, каже Зеленський, це все-таки міністр економіки:
«Тобто якщо промисловість знаходиться в економіці України як департамент – так може бути. По-іншому може бути окремий віцепрем’єрміністр промисловості та торгівлі».
Сергій Змієвець погодився, що це має бути посадова особа з реальними повноваженнями, підкреслив:
«Ми хочемо одного: вони не просять дати гроші, а тільки державної участі у їхній роботі».
На його думку, наразі є кілька проблем, і головна з них – у держави немає розуміння, як будувати стратегію розвитку промисловості та її виконання («Дайте нам стратегію, щоб ми усі розуміли, де ми всі знаходимося»). Також потрібно відпрацювати комунікацію взаємовідносин між міністерством і власниками підприємств, щоб останні знали, з ким працювати.
Також Змієвець розповів, що приватизація – це добре, і розповів про своє бачення процесу: зробити реструктуризацію, виділити активи та пасиви, і тільки після цього пускати на приватизацію за визначеною ціною. Інакше можна загубити залишки колись потужної галузі:
«Ми знаємо, що тільки 20% зі 140 оборонних підприємств працюють прибутково, інші – збиткові».
Атестація виробництв, сертифікація – цього також немає, але має бути, вважає Сергій Змієвець.
За його словами, всі власники вкладають власні кошти у виробництво – такі, він вклав позаминулого року 200-300 млн грн в обладнання зі Швейцарії, Південної Кореї, Америки:
«Я заплатив 25% зверху – 20% ПДВ і 5% мита. Ну, як можна конкурувати спочатку, якщо вже я заклав 25% згори? Ми давно вже піднімаємо це питання, але для того, щоб ми розвивалася, це потрібно вирішувати. Це, може, важко для держави, і не треба взагалі, але це не легковий автомобіль, це – високотехнологічне обладнання, і воно повинне бути на якихось, хай не пільгових, але умовах».
Також він скаржився на монополістів (обленерго та «Полтавагаз»), і попросив давати замовлення на «оборонку» заводам з Полтавщини, а саме КрАЗу та автоагрегатному заводу. Вони, на думку Змієвця, стали розмінною монетою для банків через справу Жеваго.
«Дайте замовлення для нашого оборонного комплексу, і я думаю, що так воно і повинно бути, щоб наші вітчизняні були на озброєні нашої держави. Давайте подумаємо, щоб щебінь, пісок і керамзит возили на наших КрАЗах, давайте допоможемо підприємству, мати замовлення, і тому він вирішиться питання, і останнє підприємство на Полтавщині з боргами по оплаті буде закрите. Я вас дуже прошу».
Він вважає, що підприємства – це велика дієва сила, яка може стати партнером влади на місцях, руйнівною силою у боротьбі з корупцією. Також Змієвець визнав, що промисловці припустилися помилкою, коли не займалися політикою, адже через це за партійними списками до органів місцевої влади прийшли люди, які вимушені заробляти гроші корупцією, бо не мають іншого доходу.
Зеленський зазначив, що у них різні погляди на це:
«Люди, які заробляють корупцією, повинні сидіти в тюрмі. Місцеві органи влади були сформовані не нами. Зараз будуть вибори, я до цього й кажу: дайте нам нормальних людей, кого ви поважаєте і хто не заробляє на корупції».
У нас в Полтаві більше року немає мера. Є секретар, мера немає. Ми перетворюємо Полтаву в запущену хату. Така ситуація з місцевою владою – це тормоз по інвестиціям, які ми хочемо вкладувати. Небажання бізнесменів інколи розмовляти, тому що нас принижують, кажуть, ти біжи по тому великому кругу. Інвестиційний майданчик має йти за бізнесом.
Якщо партія «СН» зрозуміє, що є сила, яка може навести порядок на місцях, то ми готові до діалогу та взяти відповідальність за розвиток розбудову та наведення порядку. Влада немає іншого виходу, як зробити нас головною опорою в реалізації задекларованої програми зробити Україну європейською».
Середній бізнес
Під час зустрічі з президентом говорили також про умови для середнього місцевого бізнесу. Голова громадської спілки «Полтавська асоціація бізнесу» Ірина Бесарабова наголосила, що для розвитку полтавського бізнесу необхідно, аби створювалися умови, адже місцеві підприємці не просто втілюють свою справу, а й переймаються соціальними питаннями Полтави:
«Це представники середнього бізнесу, які і живуть і працюють в Полтаві. Вони у різні періоди створили свій бізнес власноруч, але сьогодні прагнуть, щоб люди не виїздили і залишалися на місцях, щоб тут були умови комфортного проживання».
Ірина Бесарабова прийшла на зустріч з Володимиром Зеленським з певними пропозиціями та переліком показників, за допомогою яких можна оцінити ефективність діяльності місцевої влади. Зокрема, ПАБ пропонує доповнити методику оцінки місцевої влади конкретними індикаторами, що дають можливість покроково оцінити бізнес-клімат у регіоні, готовність влади співпрацювати та створювати сприятливі умови для Полтави. Бесарабова зауважила, що це потрібно не для жорсткого контролю, а для оцінки ситуації у місцевості.
«Через оцінку, соціальні дослідження можна оцінити готовність бізнесу розвиватися. Розвиток є для бізнесу природньою річчю, тому якщо створити певні умови, то бізнес розвиватиметься. Важливо лише запровадити умови для середнього бізнесу».
Для того, щоб середній бізнес почував себе у Полтаві комфортно, на думку Бесарабової, необхідні рівні умови ведення бізнесу для всіх:
«Ми представляємо 700 млн грн податків та сотні робочих місць. Представники спілки володіють знаннями, розумінням регіону та готові, щоб залучали їхній досвід. Ми зща рівні умови ведення бізнесу».
Володимир Зеленський сказав, що абсолютно підтримує позицію спілки та пообіцяв, що найближчим часом у регіон передадуть програму для бізнесу. Комунікувати з Офісом Президента, або й розв'язувати серйозні проблеми з середнім бізнесом на Полтавщині можна через голову ПОДА Олега Синєгубова:
«При голові облдержадміністрації працюють над створенням інвестиційноного офісу. У великого бізнесу, з інвесторами, є інвестиційні няні, а у вас є такий головний нянь-губернатор і він буде головним менеджером».
Президент має обговорити з фахівцями проблеми середнього бізнесу і згодом передати напрацьований досвід у регіони. Принаймні, обіцяв.
Нафтогазова галузь
Генеральний директор СП «Полтавська газонафтова компанія» Віктор Гладун запропонував кілька ідей для того, щоб до Полтавщини прийшли інвестиції:
1.Фіскальний режим має бути стабільним.
Він зазначив, що минулорічна ініціатива (12% на нові свердловини) була хорошою, і він пропонує розширити це на свердловини газові старого фонду та нафти. Це дасть додатковий газ та енергонезалежність.
«Уніфікувати ставку 13%. Гарно було зроблено з 55% на 29%, з 29% – на 12%, давайте уніфікуємо».
2.Зменшення адміністративного тиску.
«Можливо, не всі за цим столом готові говорити, але ми бачимо, що адміністративний тиск не зменшується. Про це мовчать. Ми не знаємо, що нам робити – чи бурити (що ми добре робимо), чи йти до прокурора».
Зеленський відповів:
«Вам – бурити. Це ваша робота», – і попросив пояснити, що саме має на увазі гендиректор.
Віктор Гладун відповів, що це місцева влада:
«Це поліція (Новосанжарський район), яка приходить і незаконно робить перевірку. Ми їй на це вказуємо, а вони: нам каже прокуратура. Прокуратура району каже: це не ми, це обласна прокуратура. До обласного прокурора ми ще не дойшли».
3.Перед законом всі рівні.
Віктор Гладун каже, що вони б не хотіли ніяких преференцій, але хотіли б знати, чи виконує Україна рішення арбітражного суду (СП «Полтавська газонафтова компанія» в 2017 році виграла справу та 12 млн грн).
«Якщо бізнес побачить, що є законодавство, яке рівне для всіх і виконується для всіх, тоді не треба ніяких умов бізнесу, вони прийдуть».
Президент відповів, що йому складно вирішувати питання, що пов’язані з минулим, і пообіцяв звернути увагу на цю справу.
З проблемами підприємтва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» до президента звернувся голова наглядової ради Володимир Приходько. Зокрема, про відсутність державних замовлень. Тоді ж президент пообіцяв керівникові вагонобудівного заводу приїхати на виробництво. У п’ятницю, 6 березня, на завод приїхали з главою держави Міністр інфраструктури України Владислав Криклій та голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов. Після цього визначилися, що держава замовить у ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» 90 пасажирських вагонів та 3 дизель-поїзди.
Легка промисловість
Про проблеми легкої промисловості в Україні з президентом говорив засновник компанії Premier Socks Олег Хардін:
«Наша компанія створена з нуля і сьогодні є лідером галузі. Кожні 2 секунди у світі продається 1 пара нашої продукції. Я хочу озвучити проблеми не моєї компанії, а проблеми, які знищують легку промисловість України».
Першою і головною проблемою Олег Хардін назвав нелегальний ввіз продукції і товарів в Україну. Зокрема. Це й підробки відомих світових брендів:
«Курс укріплення гривні збільшив попит на цю контрабанду і зіграв злий жарт з економікою Пане президенте, після вашого учорашнього виступу у Верховній Раді на якому ви зробили акцент на цьому питанні, ми сподіваємося, що це вирішиться якнайшвидше».
Друге – це питання сировини. На прикладі бавовни, Олег Хардін пояснив, чому не має бути мита на ввіз сировини, яку ретельно обробляють тут:
«На прикладі бавовни. Не росте вона в Україні суто через кліматичні умови. Підприємтва легкої промисловості, коли виготовляють продукцію, у складовій собівартості тільки праця і податки. На мою думку, сировина, яка проходить більше 2 стадій обробки в Україні має завозитися без мита і ПДВ. Натомість держава отримає податки з інших податків працюючих підприємств».
Третя проблема – це питання захисту ринку. За його словами, представники легкої промисловості за відкриття вільних економічних зон, але на готову продукцію має бути державне мито. Олег Хардін зазначив, що уже має певний досвід у розвитку підприємства, який можна використати для розвитку легкої промисловості в Україні:
«Я пройшов з самого початку, до створення підприємства великий шлях. Я вважаю, що мої знання будуть корисними для промисловості країни. Прошу, якщо є мождливість, включити мене до дорадчого органу при Кабінеті міністрів України, який опікуватиметься розвитком легкої промисловості України».
Президент Зеленський пообіцяв «кудись включити» Олега Хардіна і після консультації з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, зв’язатися з полтавцем.
Фото Миколи Лисогора