Під час служби зупинилося серце молодого бійця з Полтавщини: Олександра Булдигіна провели в останню путь

Про те, що  Олександр Булдигін помер від раптової хвороби 5 квітня повідомили у Миргородській міській раді.

Олександр Булдигін народився 29 вересня 1987 року на Полтавщині у Миргороді. Він закінчив місцеву загальноосвітню школу № 6 імені Тараса Шевченка, після чого продовжив навчання у Полтавському інституті бізнесу.

Після завершення навчання Олександр працював на Білоцерківському молочному комбінаті. Деякий час працював у Польщі, проте невдовзі повернувся на Батьківщину до своєї родини.

Доєднавшись до війська чоловік служив у званні солдата у 143 окремій механізованій бригаді. Під час служби у Чернігівській області серце захисника зупинилося від раптової хвороби 29 березня цього року.

Світла пам’ять захисникові!

Максим Добряк народився 9 лютого 1996 року на Полтавщині у селі Покровське. Чоловік доєднався до війська у 2015 році і з того часу не полишав служби. У лавах Збройних Сил займав посаду стрільця-помічника гранатометника мотопіхотного батальйону у званні старшого солдата. У грудні 2024 року родина військового отримала звістку про те, що Максим Добряк зник безвісти у районі села Новопустинка Покровського району на Донеччині. Через рік та три місяці захисника упізнали за ДНК-експертизою, за офіційною інформацією він загинув 4 грудня того ж року у 28-річному віці.

У ніч на 31 березня загинули молоді інструктори – Владислав Трященко та Євген Бережений, полтавської Школи хоробрості імені Дмитра Пругла. Євген «Сова» Бережений з перших днів війни долучився до добровольчого підрозділу, спершу виконуючи завдання з забезпечення та навчаючись військовій справі. Після відновлення школи став молодшим інструктором з загальновійськових дисциплін та топографії.  У школі пишуть, що Євген Бережений надихав курсантів прикладом на ранкових марш-кидках під час курсу первинної загальної військової підготовки. Йому навіки 20 років. 

Владислав «Хоббіт» Трященко брав активну участь у відновленні Школи хоробрості, працював фізичним інструктором та координував організаційні моменти у ШХ. У 2024 році він приєднався до 12-ї бригади Національної гвардії «Азов». Йому навіки залишилося 20 років.

Після завершення навчання у 2020 році Вадим Шепітько пішов на строкову службу до Збройних сил України. Службу проходив у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. З перших днів великої війни Вадим Шепітько долучився до оборони країни на Харківському напрямку. 30 березня на Харківщині під час виконання бойового завдання військовий загинув внаслідок удару ворожого дрона.

Сергій Міщанін народився 28 лютого 1990 року на Полтавщині у Котельві. Чоловік пішов добровольцем на фронт, у війську він служив у званні старший солдат. Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку 1 квітня цього року він загинув внаслідок ворожого вогню. Про час та дату прощання з бійцем повідомлять пізніше.

Володимир Сєріков народився на Полтавщині у Кременчуці, там він навчався у місцевій гімназії № 9. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання 25 березня цього року.