Під танковим вогнем вивозив побратимів. Спогади командира про полеглого воїна Олексія Знайка з Полтавщини
Олексій Знайко
Захисник Олексій Знайко на позивний «Монгол» воював з 2015 року в АТО/ООС, виконував бойові завдання й рятував побратимів, ризикуючи життям. Його авто обстрілювали ворожі танки, а він вивозив поранених та вбитих з поля бою.
Український ветеранський фонд оприлюднив спогади командира про полеглого воїна.
Старший солдат Олексій Знайко служив у 90-му окремому аеромобільному батальйоні імені героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї бригади ДШВ ЗСУ. Був водієм розвідувального взводу.
Останнє бойове завдання воїн виконував 6 червня 2022 року біля села Богородичне на Донеччині. Того дня обстріл ракетами з ворожого гелікоптера завдав йому тяжких поранень та опіків. Захисника встигли евакуювати, однак дорогою до шпиталю він помер, не доживши вісім днів до свого 27-річчя.
Командир загиблого Роман говорить, що Олексій Знайко залишився в його пам'яті як професіонал – мужній, сміливий, справедливий, ризиковий. Офіцер розповів історію про одну бойових вилазок «Монгола», яка сталася 6 березня 2022 року біля населеного пункту Глинське на північ від Ізюма:
«Він знищив ворожу бронетехніку з гранатомета. Під час боїв за населений пункт Камʼянка вивозив поранених та вбитих побратимів – попри танковий вогонь по його позиції. Ризикуючи власним життям, врятував чимало побратимів. Він був готовий поїхати в пекло, аби вивезти звідти товаришів. Отримавши осколкове поранення, відмовився від лікування і повернувся до підрозділу, що вів тяжкі бої в Богородичному. Монгол завжди був там, де небезпечно».
Олексій Знайко народився 14 червня 1995 року у селі Соколова Балка. Після закінчення 9 класів школи вступив до Полтавського професійно-технічного училища № 23, де опанував професію електрозварювальника. Згодом працював у ТОВ «Сокіл».
У 2015 році Олексія Знайка призвали на строкову службу в Збройних силах України. Перед її закінченням він підписав контракт на трирічну службу в десантно-штурмових військах. У 2018 році воїн продовжив служити у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар». Останні півтора року служив у військовій частині А2120 ДШВ.
За 7 років у війську Олексій Знайко неодноразово воював у гарячих точках, мав статус учасника АТО. Виконував бойові завдання як сапер, водій бронетранспортера, розвідувальник. Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО» та відзнакою «Гідність та честь».
У 2018 році Олексій Знайко одружився. Разом із дружиною Іриною та сином Данилом жив в місті Костянтинівка на Донеччині. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну захисник перевіз сім’ю до Соколової Балки й повернувся на фронт.
9 березня військовий дістав легке поранення та контузію, а 19 травня – осколкове поранення, але щоразу повертався на передову.
Востаннє воїн повернувся додому 9 червня. Захисника на колінах зустрічали живим коридором жителі Соколової Балки, Андріївки та Світлівщини.