Полтава має зробити крок у дерусифікації: що не так з пам’ятниками
Ілюстративне фото Монументу Слави з прапорами
У місті протягом місяця мають надати результат щодо декомунізації та демонтажу імперських пам’ятників, розробити і ухвалити відповідні рішення.
Про це стало відомо із засідання круглого столу із питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.
Захід відбувся 5 лютого, у ньому взяли участь Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, його заступник Тарас Шевченко та представники обласної влади.
Олександр Ткаченко сказав, що не варто затягувати процес очищення Полтави від пам'яток російській імперії на кілька років:
«Для кремля і путіна будь-яка пам’ятка на території України, пов’язана з пригніченням нашої держави і з прославлянням російської імперії – це просто привід, аби сюди відправляти танки. Тому звичайним перейменуванням старих пам’яток тут не обійтися. Ми маємо це усвідомлювати».
Також додав, що на місці кожного з тих пам’ятників, які прославляють російську імперію, має бути інший пам’ятник чи сквер, присвячений Україні.
За словами заступника начальника Полтавської ОВА Олексія Бруслика, експертна рада підняла питання демонтажу імперських пам’ятників у місті на новий рівень:
«Були обговорення, яким чином діяти. Як юрист оцінюю ситуацію з точки зору правової визначеності та дій відповідно до закону. Є правовий механізм, який може бути погоджений із міністерством, є правова концепція реалізації демонтажу вказаних пам'ятників. Їхній балансоутримувач – Полтавська міська рада».
Раніше ЗМІСТ писав, що експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики назвала Монумент слави імперським символом, який росія використовує для підкреслення колоніального й залежного стану України. Дискусія про його демонтаж – болюче питання для полтавців, адже чимало містян і науковців бачать у ньому пам’ятку культури, без якої Полтава втратить частину історії.
Монумент у Корпусному саду сьогодні отримує чи не найбільше критики у свій бік, як пам’ятник «славы русского оружия». Ця пам'ятка має власний охоронний номер і є частиною унікального ансамблю Кругла площа, але трактується як монумент, що звеличує російський імперіалізм.
Також наразі у публічному просторі Полтави залишаються пам’ятники радянським діячам, що стали неактуальними для сучасного українського суспільства. До прикладу, Ватутін, Зигін, брати Литвинови. Пам’ятники на честь них досі розміщені на вулицях Полтави, але про їхні вчинки й «здобутки» містяни часто не знають.
Микола Ватутін
Найбільше Ватутін «прославився» під час Другої світової війни своїм кривавим командуванням. Лише під час Курської битви 1943 року Воронезький фронт, в складі якого були й українці, за тиждень активних боїв фактично втратив свою боєздатність. Головнокомандувачем Воронезького фронту був саме Ватутін, але радянська пропаганда зробила усе, щоб українці про це забули.
Олексій Зигін
Генерал Олексій Зигін став відомим завдяки радянському міфу про звільнення Полтави. Але насправді прийняти командування армією Зигін так і не зміг – він підірвався на міні на шляху з аеродрому на командний пункт. Насправді операцію зі звільнення Полтави очолив Григорій Кулик, але пам’ятник йому вирішили не ставити й зупинилися на постаті Зигіну.
Брати Анатолій і Петро Литвинови
Після встановлення радянської влади у Полтаві у Петровському парку поховали 27 червоноармійців та вбитих на початку 1919 року чекістів братів Литвинових – Анатолія та Петра, які народилися на Чутівщині. На могильній плиті видніється надпис, що комуністи загинули у боротьбі з «петлюрівськими бандами».
