Полтавець понад 40 років спостерігає за погодою. Про найаномальніші сезони
Фото – Обласної Ради СГТ
Микола Опара понад 40 років веде щоденні спостереження за погодою: фіксує основні погодні фактори – температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, опади, настання відновлення вегетації озимих, настання основних фаз розвитку рослин, квітування дерев, кущів та ніше.
Він кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства і агрохімії ім.В.І.Сазанова Полтавського державного аграрного університету, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».
Чоловік розповідає, що все життя працював на відповідальних посадах, пов’язаних з сільським господарством, аграрною наукою і часто навесні, коли обговорювалися питання посівної, завжди згадували, а що ж було минулого року. Тоді він відкривав свій журнал і читав озвучував якого числа була така то температура, вологість, опади, посіяно стільки-то культур.
Згадує науковець і най аномальніші сезони і витівки погоди:
«Мені запам’яталася одна весна на все життя. Було це на моїй малій батьківщині – Черкащині, а тоді це була Київська область. І відбулася ця подія десь в 50-х роках уже минулого століття. На городах почала квітувати картопля, квасоля, огірки, гарбузи... І ось різке похолодання, прокидаємося ранком – все біле від морозу. Зійшло сонце, і всі огороди стали чорними. Це була біда: картопля по-новому проросла, а решту культур пересіяли і пересадили. Так що все в житті буває»
Також, колись його бабуся розповідала про випадок, коли вже красувалося жито (тоді сіяли його в селах на кожному огороді, бо житня солома була основним покрівельним матеріалом для хат), а одного дня випав значний мокрий сніг, який буквально поклав рослини до землі. Такого явища люди ніколи не бачили й деякі господарі брали мотузки і намагалися звільнити жито від снігу, але більшість нічого не робили. Сніг швидко розтав, рослини піднялися і дали врожай. А там, де стягували сніг, багато рослин просто зламали.
Розповів Микола Опара свої спостереження і про нинішню весну 2021 року. За його словами, є відхилення від уже усталеного температурного режиму, хоча і тенденція до глобального потепління залишається.
Нинішня весна негативно вплинула на озимі: значні нічні морози, суховійні вітри без снігу підморозили вегетативну масу, зменшувалась кількість вологи в ґрунті. В кращому стані посіви озимої пшениці, рослини яких добре розкущились з осені. Холодний ґрунт, заморозки не сприяли ефективному кущенню весною, тому такі посіви мають дещо гірший вигляд.
За даними агрометеорологічної служби Полтавського обласного центру з гідрометеорології, слабо проходить кущення рослин ярого ячменю, краще відбувається ріст вівса.
Щодо температурного режиму, то в середньому по області, він нинішньої весни дещо нижчий, ніж у 2020 році.
За інформацією групи Обласної Ради СГТ.