Полтавщина провела в останню путь воїна полеглого на Донецькому напрямку (ФОТО)
Фото Решетилівської громади
Боєць схилив голову 5 лютого внаслідок артобстрілу на сході країни. Рідні провели захисника в останню путь.
Про те, що Віталій Худолій загинув 23 лютого повідомили у Решетилівській міській раді.
Разом з рідними із захисником попрощалися містяни та побратими, провівши траурний кортеж живим коридором шани та поваги. Воїна поховали на Новоселівському кладовищі, де йому віддали останню шану воєнним салютом під звуки Державного Гімну України. Державний та бойовий прапори передали старшій доньці воїна Валерії.
Життєвий шлях воїна
Віталій Худолій народився 9 листопада 1977 року на Полтавщині у місті Решетилівка, де у 1995 році закінчив місцеву школу імені Івана Олійника та вступив до Полтавського сільськогосподарського інституту на спеціальність інженер-механік. Чоловік любив спорт, тому під час навчання був капітаном збірної команди з волейболу.
Після закінчення інституту працював на підприємстві «Нібулон» інженером у Миколаївській області, а пізніше у Решетилівському СТОВ імені Максима Горького на посаді інженера по ремонту. Після переїзду з сім’єю у 2003 році до Кобеляк влаштувався у Професійне технічне училище, а пізніше працював в «Укртелекомі» на посаді інженера з охорони праці.
З початком повномасштабної війни Віталій Худолій пішов добровольцем на фронт долучившись до 44-ї окремої механізованої бригади у званні старшого солдата на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення. У серпні 2023 року отримав посвідчення учасника бойових дій, а 5 лютого цього року схилив голову в наслідок артобстрілу на Донеччині.
«Віталій Худолій був компанійським, відповідальним, мужнім, гідним, відважним, людяним, добрим та щирим. Таким його запам'ятають всі, хто знав», – пишуть у Решетилівській громаді.
Вічна пам’ять та слава захиснику!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Іван Куришко народився 27 серпня 1987 року у Лубнах. Вищу освіту здобув в Українській державній академії залізничного транспорту у Харкові. З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав Лубенського ДФТГ №1, згодом пішов у ЗСУ. Після довгих місяців невідомості він повертається додому на щиті. 19 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку, зник безвісти боєць, розвідник-санітар роти спецпризначення.
Володимир Шевченко народився у Полтаві 4 грудня 1989 року. Воїн долучився до Збройних сили та брав участь у боях на Курщині, там під час виконання бойового завдання захисник схилив голову 19 грудня 2024 року. Понад рік бійця вважали зниклим безвісти, а нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.
Роман Прудніков народився 23 серпня 1978 року на Полтавщині у селі Деревки. У лавах Збройних Сил чоловік служив у званні солдата, загинув під час виконання бойового завдання 26 листопада 2025 року, нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.
Дмитро Котов народився 1994 року та проживав у селі Деменки. З початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. У червні 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише за ДНК експертизою вдалося підтвердити, що воїн загинув 27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Парасковіївка на Донеччині.