Полтавські пам’ятники Ватутіна та Пушкіна передадуть у музей, а монумент Зигіна лишиться в громаді

Таке рішення ухвалили на сесійному засіданні Полтавської міської ради 17 листопада.

27 липня, зранку комунальники знесли пам’ятник російському письменнику Пушкіну та монумент радянському військовому діячеві Ватутіну. 

Комунальне підприємство «Декоративні культури» має передати погруддя Пушкіна та бюст Ватутіна до Державного історико-культурного заповідника в Путивлі на Сумщині. Заповідник є науково-дослідним та культурно-освітнім закладом, що об`єднує ансамблі й комплекси пам`яток.

Микола Ватутін належав до Всеросійської комуністичної партії (більшовиків) з 1921 року. У 1920-1921 роках він брав участь у придушенні українського визвольного руху, воював проти загонів Армії Української Народної Республіки на Полтавщині та повстанців Холодного Яру. У 1939 році воєначальник командував Українським фронтом при вторгненні СССР в Польщу, за що отримав Орден Леніна. 

Найбільше Ватутін «прославився» під час Другої світової війни своїм кривавим командуванням. Лише під час Курської битви 1943 року Воронезький фронт, у складі якого були й українці, за тиждень активних боїв фактично втратив свою боєздатність. Пізніше на звільненій від німців території Ватутін забирав з сіл 16-річних хлопців, які слугували «гарматним м’ясом» під час форсування Дніпра. На місце одних вбитих йшли шеренги нових. 

На Волині 29 лютого 1944 року генерал отримав смертельне поранення від захисників України – воїнів УПА. 

Олександра Пушкіна знає, мабуть, кожен українець, який ще у шкільні роки вивчав його творчість. Уже тоді ця творчість слугувала зброєю росії для насадження українцям російської мови і культури. Радянська влада обрала класика Пушкіна для того, щоб крізь роки його вважали поетом №1. «Херсон – полуденный край России» – банер з цією цитатою поета торік розвішували окупанти у Херсоні, а вірш «Клеветникам России» пропаганда використовує для виправдання війни проти України. 

Пушкін був прихильником московського царя Петра І, який знищив гетьманську столицю Батурин і зневажливо ставився до гетьмана Івана Мазепи, зображаючи його негативним персонажем

Крім цього поет брав участь у війнах росії проти народів Кавказу. Під час Польського повстання 1830 року Пушкін також закликав «душити поляків» та докоряв українцям за дружбу з ними. 

Олексій Зигін був відданий політиці комуністичного режиму та Сталіну. Це допомогло йому отримати радянські ордени: Червоної Зірки та Червоного Прапора, Леніна й Кутузова. Пізніше генерал приєднався до армії більшовиків, хоча до цього служив російській імператорській армії.

Пропаганда зобразила Зигіна «визволителем» Полтави від нацистів, хоча він навіть не доїхав до міста. Зигін прилетів до Кременчука коли з Полтави і всієї області уже вигнали нацистів. Після того як Червона армії взяла під контроль територію Полтавщини, воєначальник мав перепочити перед підготовкою до форсування Дніпра. Через особисту неприязнь Сталіна генерала Григорія Кулика, який командував 4-ою армією до цього, хотіли замінити Зигіним. Він вирушив на авто командного пункту у селі Борки, щоб очолити 4-ту армію, але підірвався на міні. 

Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre