Полтавські волонтери врятували лисеня з браконьєрської пастки
Поблизу села Пальчиківка (33 км від Полтави) волонтери звільнили лисеня, яке не могло звільнитися із дротової пастки браконьєрів.
Про те, що дика тварина випадково потрапила у пастку, а шия обмотана дротом, розповів полтавець Артем Воловик у вечір п’ятниці, 20 грудня. Він залишив інформацію про місце розташування лисеняти на фб-сторінці благодійної організації «Юний європеєць», бо самостійно не зміг визволити його.
Директорка організації, голова наглядової ради ПОБО «Центру захисту живої природи», депутатка міськради Майя Матвєєва розповіла, що наступного ранку, після публікації Артема, 21 грудня, волонтерки «Юного європейця» знайшли автомобіль з водієм та поїхали шукати лисеня.
«Це минуле століття розставляти такі пастки, а браконьєри це роблять. Таким чином тварини, які потрапляють униз, приречені на загибель, і помирають в стражданнях. Це жорстоке поводження», – говорить Майя Матвеєва.
Знайти тварину вдалося завдяки скриншоту з «Google maps», але чотирьом полтавцям/кам все ж довелося шукати лисеня майже 2 години. Як повідомила волонтерка Оксана Хан, лисеня заплуталося у дроті, яку, ймовірно, встановили браконьєри. Одразу звільнити його не вдалося, бо тварина невелика і від великої дози препарату для приспання могла померти:
«З пістолета присипати не можна, бо хтозна, як це там піде. Кинули на нього куртку, хотіли намордник вдягнути, але вона не давалася. Злякана, нещасна, очі величезні, страху в них скільки. Ми вчотирьох його рятували. Притримали і зробили зі шприца укол, дозу, яка для нього безпечна. Тоді кусачками перекусили дріт і звільнили».
Оксана говорить, що насправді такі випадки непоодинокі, адже проблема з полюванням на диких тварин стоїть гостро. На думку волонтерки, у сучасному суспільстві немає потреби вбивати тварин аби вдягтися, або втамувати голод, тому вбивства тварин – неприпустимі:
«Це як наче розвага якась, де страждають тварини. Такі жорстокі пастки і вбивства диких звірят не мають місця у сучасному суспільстві. Не розумію хто з такого отримує задоволення, але мені страшенно шкода звірів. Тому ми й хотіли врятувати лисеня і нам це вдалося».
Ран на шиї звіра не було, тому волонтери/ки його сховали у саморобній хижі, залишили їжу та воду та повернулися до міста.