В етносадибі-музеї «Лялина Світлиця»

Етнологиня Олена Щербань розповіла які страви раніше готували на передріздвяний Святвечір, який українці відзначають 6 січня.

Олена Щербань каже, що господиня з ранку готувала святвечорову вечерю. Щодо саме такої кількості страв, етнологиня каже, що це через те, що у Христа було 12 апостолів.

Щоб приготувати 12 страв, потрібно було восени відкласти найкращої пшениці. Напередодні, 5 січня, її товкли в ступі, щоб зварити кутю. У різних регіонах це були різні зернові культури, подекуди пшениця, а подекуди суміш з ячменем.

За словами Олени Щербань, по головній різдвяній страві вгадували майбутнє. Коли варили кутю в горщику потрібно, щоб вона обов`язково мала вершечок і не запала. Це вважали добрим знаком для всієї родини на наступний рік.

У кутю клали все найкраще. Навіть у небагатих родинах до цього дня намагалися залишити трохи меду чи інших продуктів, які були не у кожній родині тодішніх українців.

Наприклад, родзинки були продуктом з-за кордону. Обов`язково були сушені груші, ягоди, сливи. Навар використовували як напій, або ж разом з фруктами у кутю. Клали також горіхи. Олена Щербань говорить, що ними на Різдво пригощали колядників, а у Святвечір хрещенят:

«Насправді кутя це – ласощі і це було дуже смачно. Присмачували кутю медом, заливали узваром. Але тепер ми уже такого в кутю кладемо – хто що тільки може і халву, і цукати».

Це були перші три страви на вечерю – кутя, узвар і вареники з начинкою з сушениць, які відварювали для узвару. Вареники начиняли капустою, маком грибами. Могли напікати і коржів. Ще обов'язково готували пироги з тими ж начинками і з квасолею, маком. Їх випікали або смажили. Могли готувати окремі страви з квасолі, робити з неї паштет чи заправляти засмажкою.

Готували пісний борщ на овочевому відварі, варили гречану чи пшоняну кашу.

До цих всіх страв рахувалися і різні соління: квашена капуста, яблука, солені огірки. Тобто все, що наробили до цього дня, подавали на стіл:

«12 страв дуже легко робляться. Сюди й хліб рахується. Грибочки відкрила мариновані, яблучко поклала, бо воно в мене є. А з сучасними маринадами, де є і кабачки, і баклажани, це – ще легше. Цю вечерю треба готувати з літа, тобто закривати консервацію і тоді ви на Святвечір вже майже готові».

Та Щербань говорить, що цього дня головне, все ж не їжа на столі, а духовність.

Коли сходила перша зірка, батько читав молитву, вітав родину зі святвечором та бажав на наступний рік достатку, здоров`я.

Олена Щербань говорить, що основою свята є зібратися усім разом і привітати один одного з цим великим святом. Воно вважалося найвеличнішим, бо з нього розпочинався календарний річний цикл.

Раніше етнографка з Полтавщини розповіла, що має бути вдома на Різдво.

Loading...