Приймала й поїла росіян, але примусово? У Полтаві оскаржили тюремний вирок жінці
Фото: hugo_lts
Мешканку харківських Липців судять за можливу співпрацю з росіянами під час окупації. Її засудили до трьох років, але в апеляції вона довела: ворог змусив її бути дружньою до окупантів.
Про це йдеться в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 24 квітня, якою оскаржили вирок.
З 24 лютого по 11 вересня жінка мешкала під російською окупацією. Як йдеться у вже скасованому вироці Полтавського районного суду, вона могла завести дружбу з військовослужбовцями рф. Уже після звільнення територій ЗСУ отримала вирок, який оскаржила.
Чому апеляційний суд скасував рішення колег? На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції є суперечливим. Під час надання показань суду жінка не погодилася з висунутим обвинуваченням. Жінка вказала, що усі її контакти з росіянами не були добровільними, бо вона діяла з метою захисту доньки та матері.
Вона визнала, що була вимушена співпрацювати з росіянами, бо повинна була захистити рідних. Росіяни не залишили жінці вибору, каже вона у показаннях.
Як відомо з матеріалів справи, коли росіяни захопили будівлі Липецької громади, жінка могла піти до них знайомитися. За показами свідків слідчі дійшли висновку, що жодного примусу до неї, ймовірно, не застосовували і жінка могла добровільно вступити в контакт з солдатами рф.
Односельці жінки свідчили у суді, що вона могла демонстративно показувати односельцям, що має дружні відносини з російськими солдатами й не приховувала цього. Ймовірно, увесь час жінка готувала їм їжу і кожній з ротацій передавала продукти та алкоголь, їздила з ними селом.
Свідки повідомили суду, що у період окупації жінка годувала тільки росіян. Слідство ж зафіксувало, що вона не надавала їжу місцевим, а потреби окупантів ставила у пріоритет.
Жінка, ймовірно, підтримувала дружні відносини з військовими рф, вказано у вироці. Ймовірно, вони відповідали їй прихильністю, тому вона мала привілеї перед іншими місцевими мешканцями. І поки всі мали більшість часу сидіти вдома, Катерина безперешкодно їздила по окупованим територіям.
Уже після звільнення Липців на Хмілєвську чекав суд у Полтаві. Свою провину вона визнала повністю, пояснювала, що так намагалася захистити свою маму та дитину, які перебували у селі. Перед судом жінка вибачалася, говорила, що їй соромно за свою поведінку. Її дії визнали колабораційною діяльністю й передачею матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
У суді її визнали винною й засудили до трьох років в’язниці. Цей вирок скасувала в апеляції і почали розгляд спочатку.