Приймала вдома й агітувала за росію. Під Полтавою оголосили вирок жінці, яка прийняла владу окупантів на Харківщині
Фото: 112 Бригада територіальної оборони міста Києва
Пенсіонерка Ніна Салова з Шевченкового під час окупації росіянами стала однією з перших, до кого прийшли озброєні росіяни, бо чекала на них. Уже за рік після звільнення української землі воїнами ЗСУ, їй довелося відповідати за це в суді.
Про вирок жінці, яка прийняла владу окупантів на Харківщині відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Диканський суд присудив їй 2 роки умовного терміну, хоча вона не визнала провини. Роль у справі зіграли покази свідків, що були послідовними й показали, які жінка насправді жила в окупації.
Позиція Ніни Салової
Своєї провини у глорифікації росії жінка не визнала. У суді вона розповіла, що покази свідків про зв’язки з росіянами – наклеп. Під час перебування в окупації вона отримала російські 10 тисяч рублів «допомоги», гуманітарну допомогу й бачилася з окупантами у неї вдома. Усе це вона пояснила життєвими обставинами.
Мовляв, гроші та гуманітарку довелося брати, бо українських у неї не було, але мала за щось жити. А озброєні росіяни на машині зі знаком «Z» приїжджали до неї, щоб дізнатися чому вона раніше зверталася до поліції. Мешканка Шевченкового розповіла суду, що до повномасштабного вторгнення її хтось переслідував й закидав її подвір’я зіпсованими курячими яйцями. Тому вона зверталася до поліції, хоч не довіряє їй після «Прикриття інциденту зі згвалтуванням доньки у 2014 році».
Свідки також вказали, що пенсіонерка здавала позиції ЗСУ й розповідала де які будівлі у Шевченковому є, хто і де працював до окупації і намагалася всіляко їм допомагати. Жінка заявила, що це організований наклеп.
«Гроші від росії вона отримувала 2 рази, це було так часто як і інші. Також вона разів три отримувала гуманітарку в адміністрації. Там одночасно працювали і українська і російська адміністрації. Їй не вдалося отримати паспорт Російської Федерації, бо сказали, що адміністрація не домовилась про їх видачу.
Про те, що треба їхати отримувати російський паспорт та отримувати дрова, вона прочитала в оголошенні. Їй брат з росії висилав гроші. Вона не говорила, що винні Збройні Сили України. Показання в судовому засіданні свідків вона розцінює як зговір проти неї», – йдеться у вироці.
Наостанок жінка сказала, що отримувала гроші та гуманітарну допомогу через скрутне становище. Негативно про Україну та владу не відзивалася, бо їй шкода українців, які гинуть.
Акцентувала, що російські газети нікому не роздавала, хоча сама їх брала, а паспорт рф не отримувала, хоча їздила за ним для російської пенсії. Просила виправдати її, бо вважає, що вона не винувата.
Покази свідків
Свідків у справі було кілька. Це і сусіди, і знайомі, й односельці обвинуваченої. Люди, під присягою, заявили, що не мають приводів наводити наклеп на пенЦей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centreсіонерку, тому кажуть правду.
За їхніми спостереженнями та словами, Ніна Салова прийняла владу окупантів і в чергах за водою спонукала всіх брати російські паспорти. Жінка назагал говорила про свого брата, який живе в росії і обіцяла, що «у них тут все буде добре, бо росія тут назавжди».
Жінку бачили в оточенні росіян, коли ті приїжджали до неї додому, або були разом з нею в місті.
«Увесь період окупації Салова була в Шевченковому. Вона часто бачила Ніну Салову, на якій були червона помада, червоний жупанчик, нафарбовані щоки, вона не відала, що творить. Закликала людей міняти паспорти. Російські автомобілі часто під`їжджали до її будинку, до неї заходили військові рф. Після деокупації у Салової у дворі було багато коробок. Під час окупації вона говорила, що росія прийшла назавжди. З нею я не віталась. .. Вважаю, що Салова втратила совість».
Подібні свідчення давали й сусіди, і знайомі. Суд повірив показам місцевих жителів Шевченкового й засудив жінку до двох років умовного терміну.
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre