Рідні полеглого снайпера родом з Кременчука просять присвоїти йому звання Героя України

Віталій Чечель
Віталій Чечель

Колаж ЗМІСТу

Валерія Малік

Віталій Чечель із початком повномасштабного вторгнення залишив налагоджене життя за кордоном, та повернувся в Україну, щоб стати на захист держави. 24 жовтня 2024 року життя снайпера прикордонного загону «Сталевий кордон» обірвалося під час бойових дій у Курській області.

На сайті Офісу Президента України збирають підписи під петицією про присвоєння звання Героя України старшому солдату з Кременчука Віталію Чечелю. Зараз вона зібрала майже 10 тис. підписів з необхідних 25 тис. Про це ЗМІСТу повідомили рідні військовослужбовця. Підтримати звернення можна за посиланням.

Життєвий та бойовий шлях захисника

Віталій Чечель народився 1 грудня 1988 року. Проживав у Кременчуці, де навчався у місцевій гімназії № 26. До повномасштабного вторгнення чоловік пройшов строкову службу, а згодом виїхав до Європи, де мав влаштований побут і роботу. Проте після повномасштабного нападу Росії він вирішив повернутися додому.

7 березня 2023 року Кременчуцький РТЦК та СП призвав Віталія на військову службу. Він став снайпером 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України. Брав участь у боях на Донецькому та Харківському напрямках.

Під час виконання одного з бойових завдань воїн зазнав поранення внаслідок скидання боєприпасу з російського безпілотника, але, не відновившись повністю, повернувся у стрій. Також Віталій пройшов спеціальну військову підготовку у Великій Британії, після чого повернувся на фронт, щоб ділитися здобутим досвідом із побратимами. За проявлену мужність захисника відзначили нагрудним знаком ДПСУ «За мужність в охороні державного кордону».

Свій останній бій Віталій Чечель прийняв 24 жовтня 2024 року поблизу села Дар’їно Суджанського району Курської області. За свідченнями побратимів, військовий зазнав важких поранень, але евакуювати його з поля бою не вдалося через щільний російський обстріл.

Відтоді зв’язок із бійцем обірвався. Майже два роки він офіційно вважався зниклим безвісти. Увесь цей час рідні сподівалися, що Віталій живий і перебуває в полоні. Лише у жовтні 2026 року загибель воїна офіційно підтвердили, а його тіло повернули додому для поховання.