Родини воїнів з Полтавщини збирають підписи для звання Героя України полеглим

Едуард Цвітченко та Сергій Івко
Воїни Едуард Цвітченко та Сергій Івко віддали життя, захищаючи країну від окупантів.
Рідні полеглих захисників Едуарда Цвітченка та Сергія Івка хочуть, аби воїнів удостоїли почесного звання. Для цього створили петиції.
Бойовий шлях Едуарда Цвітченка
Едуард Цвітченко народився 21 серпня 1971 року в Драбинівці на Полтавщині. Після закінчення школи вступив до Полтавського сільськогосподарського інституту, згодом проходив військову службу. Потім працював у Драбинівському сільському будинку культури, який очолив.
Чоловіка призвали до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. Під час служби він мав звання сержанта. Воїн був на посаді командира відділення 1 стрілецької роти 72- ї окремої механізованої бригади імені «Чорних запорожців».

Едуард Цвітченко разом з побратимами виконував бойові завдання на Донеччині. Воїн загинув поблизу Вершини Бахмутського району 13 липня 2022 року. Його життя обірвали ворожі артилерійський та мінометний обстріли.
Побратими захисника згадують його, як порядного, чесного, справедливого та мужнього героя.
Наразі родина захисника бореться за присвоєння йому звання Героя України посмертно. Підтримати петицію можна за посиланням.
Бойовий шлях Сергія Івко
Сергій Івко народився 4 липня 1984 року в Полтаві. У місті минули його дитячі, шкільні та студентські роки. Тут він розпочав працювати, створив родину, став батьком.
Повномасштабна війна застала Сергія Івка в Генічеську, де він працював. Пройшовши окупацію, чоловік повернувся додому й добровольцем пішов до терцентру комплектування, аби стати до лав ЗСУ.
Пройшовши навчання і підвищення у званні, він увійшов до складу 95 ОДШБ. У війську лейтенант Сергій Івко командував взводом вогневої підтримки. Захисник піклувався й беріг своїх підлеглих, перебував з ними на передових позиціях. Влітку 2023 року Сергій Івко отримав поранення. Проте він знову повернувся на фронт.

Життя воїна обірвалося 14 лютого 2024 року через тяжкі поранення, які він отримав після виходу з бойового завдання. Вийшовши з лінії зіткнення, він роззосередив своїх побратимів, щоб не було скупчення. А сам вийшов зустрічати авто, яке мало забрати їх до місця постійної дислокації. Саме тоді ворог завдав авіаційного удару, від якого Сергій отримав несумісні з життям поранення.
Наразі родина захисника бореться за присвоєння йому звання Героя України посмертно. Підтримати петицію можна за посиланням.
Вічна пам'ять українським воїнам!