Сезон амброзії у Полтаві. Як треба боротися з алергеном насправді: розшифровка спецвипуску подкасту

Центру розвитку культури презентував спецвипуск подкасту про амброзію та боротьбу з алергенами. Розмову записали у квітні 2021 року з експерткою та ландшафтною дизайнеркою Ольгою Іващенко. Тоді головною темою була ліквідація самостійності парку «Перемога» та озеленення міста.

У спецвипуску розповідають чому боротьба з алергією не можлива без чистого повітря, а оприскування не дає результатів. Ведучий подкасту – Олександр Ткаченко. Послухати розмову можна за посиланням.

Олександр Ткаченко: Як боротися з алергічними рослинами у містах?

Ольга Іващенко: Розвиток алергії у людей – тема, що мені близька. Мій старший син алергік і у нього загострюються прояви на момент цвітіння амброзії. Йому тільки 5 років і я розумію, що з віком ситуація погіршиться. Алергію провокує кілька факторів.

Може бути алергія на білок, який знаходиться у пилку. На нього реагує імунна система. А також може бути алергія на механічний пил. Алергія на тополю – це не алергія на її пилок. Це алергія на бруд, що носиться у повітрі.

Те саме з іншими культурами. Є сильні алергени, на які виражена реакція. Наприклад, це береза, тому березу не рекомендують садити в місті. Є амброзія. Для нашої місцевості це пилок берези, сосни та амброзія. Це найбільші рослинні алергени, що є у Полтаві. Але чистота повітря впливає значно більшою мірою, аніж алергени. Якби повітря було чистішим, то велика ймовірність алергії на амброзію була б меншою.

Олександр Ткаченко: Чистішим на пилок?

Ольга Іващенко: Від усього, від бруду загалом. Коли горить Макухівське сміттєзвалище, уся Левада в тумані. Якщо воно горить, коли цвіте амброзія. Як правило це так, бо вона цвіте саме тоді, бо спекотно, сухо й мало вітру. Ці фактори провокують таку яскраву реакцію алергіків. Амброзія – це алерген сильний, але провокує також брудне повітря, кількість пилу, механічних частинок у повітрі, що піднімаються з ґрунту. Вони теж подразнюють слизову оболонку. Тоді алергія яскравіша.

Коли у період алергії горить Макухівське сміттєзвалище ми їдемо з Полтави до Борисполя, бо там прояви слабші.

Олександр Ткаченко: У Борисполі ситуація краща? Міська влада краще працює?

Ольга Іващенко: Виходить, що так. Це корелює з горінням Макухівського сміттєзвалища. Я знаю, що коли воно горить у серпні, то треба виїжджати з міста, бо у старшого сина з носу тектиме ріка. Боротьба з амброзією – це класна штука і є програми, що досить успішно працюють. У Білорусі понад 10 років це працює. Вони можуть поділитися своїми напрацюваннями. Це однозначно не швидкий час але люди в масках і з оприскувачами взагалі не з цієї опери. Прибрати амброзію – це не дати їй шансу на виживання. Зробити так, щоб типові і локальні для Полтавщини рослини витіснили її. Треба відносити травостій і покрив такий, щоб в амброзії не було шансів.

Плюс відсутність косіння. У нас починають косити у травні і всі трави, що можуть витіснити амброзію влітку, не дати їй прорости, вони згризаються до рівня майже нуль. І ми амброзії допомагаємо, усуваємо конкурентів.

Амброзія – теплолюбна рослина. Вона може проростати при +15-20 градусах.

Зараз проростають рослини, що для нас типові, локальні, аборигенні види, які стійкі, безпроблемні для наших умов (подкаст записаний наприкінці квітня, – прим. авт). Амброзія починає проявлятися коли стає тепло, бо вона не наша культура. І з першими заморозками амброзія гине. Якщо ми зменшимо частоту покосів і взагалі не будемо косити до кінця липня, то ми допоможемо аборигенним видам дати своє насіння і наступного року вони складуть конкуренцію амброзії і її буде менше. А так ми прибираємо конкурентів і, будь ласка, вільне місце під сонцем.

Олександр Ткаченко: А якщо виривати з корінням?

Ольга Іващенко: Виривати з корінням класно, але якби ми були Китаєм, де були мільйони незайнятого населення. У реальності ми Україна, де тисячі населення, яке не хоче ускладнювати життя й після себе донести сміття. Тому мріяти, що вони почнуть виривати амброзію, можна в паралельній реальності.

Олександр Ткаченко: Тобто рецепт такий: не косіть до липня  і амброзії буде менше?

Ольга Іващенко: Так, але вам почнуть коментувати, що тоді з'явиться багато кліщів, жуків. І частина коментарів буде виправдана. Там дійсно багато кліщів і в цьому мінус цього методу, але треба зрозуміти що приносить більшу шкоду.

Якщо є можливість не косити, то не варто це робити. Наприклад, на проспекті Миру є ділянка між дорогами. Там вузька смужка, але її викошують. Навіщо? Там амброзія просто розквітає, там ідеальні для неї умови. Сухо, тепло, сонячно.

Олександр Ткаченко: Ви кажете, що ця рослина не наша. Звідки вона у нас?

Ольга Іващенко: Припливла, прилетіла, приїхала. Пилок амброзії знаходили в атмосфері на висоті 3 тис. м над Тихим океаном. Вона дуже дрібна й здатна переміщуватися з вітром. Також глобальний обмін вантажами, бо так до нас потрапили багато інвазивних видів рослин, тварин і комах. Ми її самі запросили, а через відсутність конкуренції її стало дуже багато. Зверніть увагу, що в селах її значно менше, адже там не косять траву. На луках її взагалі не знайдете амброзії.

Олександр Ткаченко: Виходить, що амброзія – це хвороба міст?

Ольга Іващенко: так.

Олександр Ткаченко: Сподіваємося, що алергія – це не про вас, але кожна вирвана з корінням амброзія – це ваша допомога пережити знайомому алергіку кінець літа.