Собака не їсть після переїзду чи стресу: коли це мине, а коли ні
Надане рекламодавцем
Нова квартира, чужі запахи, коробки в коридорі. Пес обнюхує кожен кут, лягає під дверима і не підходить до миски ні ввечері, ні зранку. Коли собака не їсть після переїзду, господарі зазвичай панікують, хоча здебільшого все минає саме. Здебільшого, але не завжди.
Приводів для такого стресу зараз більше, ніж будь-коли: переїзд в іншу область, ночі з вибухами, години в укритті, дорога в переповненому потязі. Тварина переживає все це разом із людьми, тільки пояснити нічого не може.
Чому пес відмовляється від їжі на новому місці
Для собаки переїзд означає, що все знайоме зникло одночасно. Запахи, звуки під вікном, маршрут прогулянки, час годування. Організм переходить у режим напруги, і апетит падає першим.
Часто до стресу додається сама дорога. Частину собак заколисує в машині, їх нудить, і ще добу після поїздки їжа їх не цікавить. Якщо в метушні ще й поміняли корм, до нервів додається розлад травлення.
Скільки можна чекати і коли їхати до лікаря
Здоровий дорослий пес, який п'є воду, нормально ходить у туалет і охоче виходить на прогулянку, може добу-дві нічого не їсти, і це йому не зашкодить. На практиці виходить приблизно так: семирічний лабрадор, якого вдома не відтягнеш від миски, після переїзду дві доби тільки п'є і спить у передпокої, на третій день бере корм із рук, а за тиждень їсть як раніше.
У цуценят, мініатюрних порід і старих собак такого запасу немає. Малюкам голодування загрожує падінням рівня цукру в крові, тож із ними не чекають і доби. Окрема історія – собаки з хронічними хворобами. Якщо від їжі відмовляється пес на інсуліні, лікарю дзвонять одразу, бо звичну дозу без їжі вводити ризиковано.
Не варто чекати, якщо до відмови від їжі додається щось із цього:
- собака не п'є або п'є і тут же блює;
- блювання чи діарея повторюються, у випорожненнях є кров;
- пес млявий, не встає назустріч і не реагує на повідець;
- живіт здутий і твердий, тварина намагається блювати, але нічого не виходить (у великих порід це може бути заворот шлунка, і рахунок іде на години);
- собака підходить до миски, бере корм і випускає його з пасті: так часто проявляється біль у зубах, а не стрес;
- минула третя доба, а апетиту так і немає.
У новому місті в людей зазвичай ще немає свого ветеринара, а шукати його о другій ночі з собакою на руках, м'яко кажучи, незручно. Адресу найближчої цілодобової клініки краще зберегти в телефоні ще в перший тиждень. Тим, хто перебирається до Києва, наприклад, корисно знати, що на Оболоні цілодобово приймає А-Вет. В інших великих містах такі клініки теж є, їх просто треба знайти до того, як вони знадобляться.
Що робити, якщо собака не їсть на новому місці
Більшість порад тут стосується не їжі, а відчуття безпеки.
- Візьміть із собою запас звичного корму на тиждень-два. Якщо міняти його все ж доведеться, змішуйте новий зі старим поступово, приблизно протягом тижня.
- Миска, лежак і улюблена іграшка мають їхати разом із собакою, а не в останній коробці. Добре працює і стара футболка господаря.
- Відведіть тихий кут подалі від вхідних дверей і кухні, де весь час хтось ходить.
- Годуйте у звичні години. Поставте миску на 15–20 хвилин і приберіть до наступного разу: корм, що стоїть цілий день, собаку не підганяє.
- Не пропонуйте ковбасу чи шматки зі столу, «аби хоч щось з'їв». Жирне на тлі стресу може закінчитися блюванням, а пес швидко засвоює, що від корму вигідно відмовлятися.
І ще одне: не давайте собаці заспокійливе з власної аптечки. Частина людських препаратів для собак токсична, а дозу підбирає тільки лікар.
Перший тиждень після переїзду просто спостерігайте: скільки пес п'є, як ходить у туалет, чи тягне на прогулянку. Ці дрібниці зручно записувати в нотатки телефону. Якщо до лікаря таки доведеться їхати, він першим ділом спитає, коли саме собака перестав їсти і що змінилося за ці дні.