Син льотчика упізнаний за ДНК і повертається на Полтавщину востаннє
Колаж ЗМІСТу
Після майже двох років невідомості, повертається додому на щиті солдат Сергій Гончаренко, мешканець Лубенської громади. Він загинув у листопаді 2024 року на Луганському напрямку.
Про те, що військовий Сергій Гончаренко повертається додому на щиті повідомила 21 жовтня Лубенська міська рада.
Сергій Гончаренко народився 10 лютого 1977 року у місті Ашхабад у Туркменістані, там же пройшли його дитинство та юність. Його батько був льотчиком цивільної авіації.
Вищу освіту Сергій здобув вже в Україні. Навчався у Кіровоградській державній льотній академії за спеціальністю «інженер-пілот». На жаль, через реалії тогочасного життя, влаштуватися на роботу за фахом не вдалося.
З кінця 90-х років Сергій Гончаренко з родиною переїхав до Лубен. Довгий час він працював на приватному підприємстві «Вікна-світ». Пізніше працював на різних приватних роботах, разом з колегами займався ремонтами квартир.
Сергій Гончаренко долучився до лав Збройних сил України. Служив на посаді стрільця-номера обслуги аеромобільного батальйону. Солдат Сергій Гончаренко загинув під час бойових дій на Луганському напрямку 8 листопада 2024 року через артилерійський обстріл противника. Майже два роки рідні плекали надію, але нещодавно його загибель встановили офіційно.
Його пам’ятають веселим і доброзичливим чоловіком, який завжди спішив на допомогу всім, хто просив. Сергій був душею компанії, розумним та чуйним. Дуже любив читати книги та захоплювався риболовлею. У захисника лишилися батьки, брати, дружина та донька.
Прощання з Сергієм Гончаренком відбудеться 22 жовтня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.
Світла пам’ять захиснику!
Згадаємо імена полеглих на фронті земляків
Військовий Віталій Скрипник народився 21 лютого 2001 року в селі Ватажкове. У 2021 році він добровільно пішов на строкову службу в армію. Усього через три місяці після цього розпочалася повномасштабна війна. З 2022 року чоловік без вагань став на захист України, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок на передовій.
Життя 25-річного воїна обірвалося 11 жовтня 2026 року через ворожий удар на Запорізькому напрямку в населеному пункті Жовта Круча.
Боєць Владислав Мудрий народився 9 липня 1999 року в селі Березоточа. Здобув професію оператора комп’ютерного набору у Заводському. До того, як стати на захист Батьківщини, працював у столиці в одному з відділень «Нової пошти». Загинув Владислав Мудрий 14 жовтня у лікарні, від важких поранень, отриманих на Запорізькому напрямку.
Роман Покутній 17 лютого 2026 року був призваний на військову службу та долучився до лав Збройних сил України. Служив на посаді оператора безпілотних систем. 11 жовтня, під час виконання бойового завдання поблизу села Сергіївка Донецької області захисник загинув.
16 жовтня, виконуючи бойове завдання, загинув захисник Василь Величко – колишній відеооператор полтавських телеканалів ІРТ та «Місто Плюс». Про загибель чоловіка повідомила його дружина.