У бою за Добропілля загинув 23-річний боєць з Полтавщини

29 червня відбулося прощання з оператором безпілотних авіаційних комплексів Віталієм Кулешем.

Про прощання з героєм, який воював за Добропілля, повідомила 29 червня Глобинська громада.

Віталій Кулеш народився 12 січня 2003 року у Глобиному. Він мав двох сестер та був середньою дитиною в сім’ї. Чоловік любив техніку та умів добре працювати руками. Для своїх рідних захисник був надійною опорою люблячим чоловіком і хорошим татом маленької донечки, яка стала для нього найбільшим щастям і сенсом життя.

На захист України Віталій Кулеш став 31 жовтня 2025 року.  Він обрав цей шл,ях аби захистити свою сім’ю. Воїн служив у 38-й окремій бригаді морської піхоти на посаді оператора безпілотних авіаційних комплексів і мав звання матроса.

Герой загинув 20 червня поблизу міста Добропілля на Донеччині під час виконання бойового завдання. 29 червня воїна провели у вічність.

Станом на сьогодні російські війська знаходяться менш ніж за десять кілометрів від міста, маючи на меті охопити українську оборону на Донбасі. 

Наразі на Добропільському напрямку росіяни намагаються стерти місто, тому бʼють по ньому авіацією та артилерією по південних районах та зонах де можуть бути укриття або зосередження українських сил. Паралельно вони знищують інфраструктуру та логістичні вузли через що містом стає важко рухатися, що заважає українським бійцям привозити боєприпаси, евакуюватися і маневрувати підрозділами. 

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

Микола Топольницький народився 17 серпня 2002 року на Львівщині. Разом з родиною у 2004 році переїхав до села Прощуради на Полтавщині. До лав ЗСУ Микола Топольницький добровільно доєднався у 2023 році. Службу проходив на посаді гранатометника стрілецького відділення. З 15 лютого 2024 року Микола Топольницький не виходив на зв’язок. Понад два роки воїн вважався безвісти зниклим. За результатами експертизи стало відомо, що життя Миколи Топольницького у віці 22 років обірвалося 15 лютого 2024 року поблизу Авдіївки на Донеччині. 

Після вимушеного переїзду з окупованої Херсонщини 18-річний Микола Пшеничний оселився на Полтавщині. А з досягненням повноліття вступив до лав Збройних сил України.  Свій останній бій військовослужбовець прийняв 8 червня поблизу населеного пункту Шийківка Ізюмського району на Харківщині. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народові. Миколі Пшеничному назавжди залишилося 18 років.