У Полтаві планують збудувати новий колумбарій за понад мільйон гривень
«Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» планує закласти до бюджету Полтавської громади на 2022 рік кошти для будівництва нового колумбарію. Нинішній на Центральному міському кладовищі вже заповнений.
Для будівництва потрібно виділити 1,1 млн грн. Про це повідомила депутатка Полтавської міської ради та голова комісії з містобудування Юлія Городчаніна 28 січня.
Нинішній колумбарій у Полтаві вже заповнений. Його збудували у 2010 році. Кремація сьогодні є другим за поширеністю типом поховання людей. По суті, крематорій – це будівля з кількома приміщеннями: для прощання з померлими, печей та зберігання урн. У порівнянні з традиційним похованням кремація дає можливість заощадити земельний ресурс. Тим паче рідні часто не ховають прах людини, а розвіюють його чи зберігають самостійно.
Крематорії обов’язково мають бути у всіх містах, де живе понад 1 мільйон людей. Приватна особа чи фірма володіти крематорієм не може, тому інвестори не готові вкладати гроші в об’єкти, які в результаті будуть комунальною власністю.
Також «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» пропонує депутатам закласти до бюджету 3 млн грн на проведення експертизи проєкту та капітальний ремонт Розсошенського кладовища для створення дитячого сектору.
На утримання кладовищ підприємству планують виділити 4 млн грн. Ці кошти необхідні для вивезення сміття та якіснішого прибирання цвинтарів у місті та приєднаних селах.
Насправді досліджень чи соціологічних опитувань, які б це доводили чи спростовували, не існує. Але найближчим часом у місті не планують будувати крематорій і продовжують віддавати перевагу похованням на цвинтарях. Наприклад, у провулку Половчанському хочуть створити кладовище, хоча полтавські аналітики пропонують створити там індустріальний парк.
Тема крематорію для Полтави не нова. У 1997 році полтавський підприємець Ігор Атрєпьєв прийшов до тодішнього заступника міського голови Полтави Анатолія Бойка з пропозицією будувати крематорій у Полтаві. Чіткої відповіді підприємець тоді не почув:
«Бойко не сказав “ні”, але почав шукати причини. Щось на кшталт, мовляв, для побудови треба, щоб в місті було тисяч 500 мешканців. Але я думаю, що він цю цифру взяв з голови. До чого тут це, якщо є проблема, яку треба вирішити з будь-якою кількістю мешканців?».
Тоді розмова з керівництвом міста завершилася нічим. Ігор Атрєпьєв каже, що тоді питання лишилося відкритим. Зараз, більш ніж 20 років потому, ситуація не змінилася.
Уперше про відсутність крематорію на Полтавщині Атрепьєв замислився, коли приїхав на кладовище. Усе просто – він, людина з економічною освітою, побачив об’єми нераціонального використання землі під кладовище і вирішив, що це елементарно не вигідно.
Після цього полтавець дізнався, що володіти крематорієм може держава або місто. Політичної волі на будівництво тоді не було. І на той час це пояснювало відсутність крематорію на Полтавщині.
Полтавська влада не піднімає тему крематоріїв в принципі. Єдина згадка про крематорії за останній час належить голові Полтавської ОДА Олегові Синєгубову. Торік, коли в розпалі перебували і карантин, і посівна кампанія, Синєгубов сказав, що полтавцям варто думати не про городи, а про відсутність крематорію. Це висловлювання голови ПОДА показує, що сьогодні розмови про крематорій є такою собі «страшилкою» і не сприймаються серйозно. Сьогодні ЗМІСТу відомо точно – найближчим часом влада не планує будувати крематорій на Полтавщині. Іншими словами, питання не на часі і найближчим часом ситуація не зміниться.