У Полтаві створять робочу групу, яка займатиметься відновленням хати патріарха Мстислава
До такого рішення дійшли представники міської влади під час обговорення реального стан будівлі та майбутньої співпраці разом із громадою заради відновлення будинку-музею. Це відбулося в рамках об’їзду міста в середу, 21 серпня.
Столітня хата, де народився майбутній патріарх УАПЦ Мстислав (Скрипник), повільно руйнується за два кроки від вулиці Європейської. Будинок має багато проблем, і не всі з них можна вирішити вливанням коштів (хоча й коштів на відновлення наразі немає). ЗМІСТ вже розповідав про ситуацію з будинком: ми робили фоторепортаж зсередини та звіт про зустріч з ГО «Save Poltava».
Коротко нагадаємо. Перш за все, бракує стратегічного плану відновлення будинку, але його можна розробити тільки спільними зусиллями громади, фахівців і влади. Цей план буде визначатися охоронним статусом будинку, адже хата претендує на статус історичної пам’ятки місцевого значення.
Наразі розробляється облікова документація, необхідна для внесення будівлі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Уся процедура відбудеться не раніше наступного року.
Тому на даний момент архітекторки Ірина Особік та Оксана Бєлявська пропонують спорудити над будинком укриття на незалежних опорах на зимовий період. Це необхідно для збереження будівлі від опадів і водночас не доруйнувало її крихкі глиняні стіни.
На зустрічі біля будинку перший заступник міського голови Ігор Федій, депутати Олег Бєлоножко та Андрій Соколов, начальник управління капбудівництва Володимир Годня.
Олег Бєлоножко запропонував Володимиру Годні оцінити стан хати. За словами начальника управління капбудівництва, вона не підлягає відновленню:
«Будівля не має тримальних (рос. несущих) конструкцій, не має капітальності. Ось призьба, тут немає фундаменту, стіни зроблені з саману (суміш глини, соломи й піску. – прим.ред.) і вже струхлявіли, балки, напевно, теж струхли і всередину затікає вода. Єдиний спосіб – це розібрати будинок і збудувати новий на його місці, відновивши автентичний вигляд ліпнину за старими фотографіями, якщо вони збереглись».
Щодо ідеї спорудження навісу над будинком, щоб через дірки у стелі досередини не затікала вода, Володимир Годня скептично висловився:
«Якщо його накрити і навантажити, то все розвалиться. Погляньте: цей дах не має профілю, його балки вже згнили, перекриття трухле, веранда гнила, фундаментів немає. Тут неможливо зробити дах, бо ні на що опертися».
Також він додав, що в хаті, власне, вже не лишилося, чого зберігати, оскільки все зогнило. Цінність полягає не в будинку, а в місці, де народилась людина. Тож, Володимир Годня вважає: якщо є можливість відтворити одноповерхову будівлю з верандою, але в сучасних матеріалах, то це взагалі буде автентична будівля.
Проте, новобудова не буле автентичною спорудою. Навіть якщо вона виглядатиме як первісна будівля, то це буде всього лише репліка, яка не претендуватиме на охоронний статус.
Володимир Годня поділився досвідом реконструкції будівель, що мають статус пам’яток архітектури. Коли управління капітального будівництва планує роботу на такому об’єкті, то, приміром, оригінальна ліпнина відновлюється за старими фото. У такий спосіб будівельники відтворюють історичний вигляд будівлі. Та в будинку патріарха Мстислава нічого з цього не збереглось.
Ігор Федій та Олег Бєлоножко запропонували організувати робочу групу для пошуку рішень щодо відновлення будинку під музей. До її складу мають увійти представники духовенства, власник будівлі, архітектори, журналісти і фахівці-будівельники.
Наступний крок – обговорити напрацювання робочої групи з депутатами міськради і домогтися, щоб проєкт відновлення будинку був включений до міських програм, які передбачають виділення коштів.
Фото Богдана Проскурова