У Прирічковому парку цьогоріч спилювати дерева не будуть – дендрологиня
Обстежувати дерева у парку почали 12 червня. Нині ці роботи вже завершені. Тепер геодезисти мають нанести на мапу точні дані про кожне дерево, межі парку та річку Ворскла.
Як розповіла дендрологиня Ольга Іващенко, станом на сьогодні в Прирічковому парку понад 80% інвазійних видів дерев. Це такі, що були завезені до України з інших країн та пристосувалися до нових умов. Подібні дерева активно розростаються, освоюють нові території та витісняють природні для певної місцевості дерева.
У Прирічковому парку серед інвазійних є ясенелистий клен, що швидко росте, утворює густі моночагарники. Під ним не ростуть верби, осокори, вільха. Клен росте до 3 м на рік, а вільха — 50 см. Тому немає молодих порослів білої та чорної тополі. До того ж, клен впливає на флору та фауну. Наприклад, у ньому не гніздяться пташки, через що вони летять звідти. Для них є більш комфортними такі дерева як вільха чорна й тополя біла. Також клени не є зручними для равликів.
«Ми привезли цей клен та 20 років ніхто не контролював цю поросль. Цей клен знищує флору та фауну Ворсклянського русла. Місто має вирішити, що будемо робити з цим відрізком природи. Якщо немає коштів, то залишаємо. Або приймаємо рішення зробити з парку туристично привабливий об’єкт. І тоді робимо контрольовану чистку насаджень клену», — сказала Ольга Іващенко.
Якщо ухвалять рішення прибрати поросль клену, то його підрубуватимуть систематично, кілька разів на рік. Дендрологиня говорить, що це процес доволі тривалий, на кілька років.
Вирішувати, чи вирубувати дерева буде не підприємець, дендролог чи комісія КП «Декоративні культури», бо це має бути колегіальне рішення екологів. Для цього під час обстежень у Прирічковому парку, помічали стан дерев двома різними позначками. Дві горизонтальні риски означають, що дерево є потенційно аварійним, тобто фаутним.
«Дерева не будуть спилювати всі одразу і цього року. Тому ці помітки суто технічні. Чи видалятимемо поросль, чи будемо стримувати інвазійні види для збереження фауни та флори — рішення ухвалюватиметься пізніше. Щоби територію не забудували, її потрібно виділити як парк. Зараз зробили все, щоби на сесії міськради вирішили про надання території статусу парку», — повідомила дендрологиня.
Усі межі, дерева та річку насесуть на мапу. Виділені межі парку потрібні для проєктувальників. Готову мапу мають передати до Полтавської міської ради. Окрім неї, зроблять технічну записку, де вкажуть стан парку на червень-липень 2020 року.
Нагадаємо, що управління ЖКГ Полтави уклали договір із ФОП Яна Мурза на розробку проєктної документації капітального ремонту Прирічкового парку. Розробка коштувала місту 499 тис. 954 грн. Також ЗМІСТ розповідав про етапи робіт над Прирічковим парком.