Упізнаному за ДНК азовцю просять надати звання Героя України
Колаж ЗМІСТу
Владислав Грищенко – 30-річний воїн, який загинув у боях на Донеччині. Боєць зник безвісти 2 листопада 2024 року поблизу Новоспаського Бахмутського району, де виконував бойове завдання.
Рідні воїна створили петицію про присвоєння Владиславові Грищенку звання Героя України посмертно. Наразі вона зібрала понад тисячу підписів з необхідних 25 тис. Підтримати петицію можна за посиланням:
«Його знали як відважного воїна з позивним «Полтава», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Владислав мав неабиякий хист до військової тематики – він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки», – йдеться у петиції.
Ким був полеглий Владислав Грищенко
Владислав «Полтава» Грищенко народився 4 квітня 1995 року в селі Хомутець Миргородського району. З 2013 року разом з батьками та сестрою мешкав у Шишаках. Після закінчення Хомутецької школи вступив у Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум і освоїв спеціальність технолога по переробці молочної продукції.
На Львівщині «Полтава» склав військову присягу на вірність українському народові та впродовж майже 1,5 року – з 06.05.2015 по 12.10.2016 проходив строкову службу в рядах Національній гвардії України. У званні солдата на посаді кулеметника відділення патрульного взводу стрілецького батальйону 2-ї окремої Галицької бригади у складі Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Владислав Грищенко виконував службові обов’язки під час проведення оперативно-профілактичного відпрацювання міста Дрогобич Львівської області.
З жовтня 2018 року «Полтава» ніс тягар військової служби в зоні бойових дій АТО/ООС у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» Національної гвардії України. Захищав Україну в Донецькій та Луганській області, зокрема, поблизу міст Часів Яр та Нью-Йорк Бахмутського району на Донеччині та міста Сіверськодонецьк на Луганщині.
З липня 2023 року в складі 44-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на посаді командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів стояв на варті України в пеклі бойових дій на лінії бойового зіткнення з ворожими окупантами поблизу Лиману на Донеччині та смт Борова на Харківщині.
Деякий час старший сержант служив за контрактом у складі 12-ї бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького у складі Національної гвардії України. За період проходження військової служби з часів АТО і в період повномасштабної війни неодноразово заохочувався командуванням різних військових частин, батальйонів та рот за особливу мужність та героїзм у захисті України від окупаційних військ Росії. У колекції його відзнак залишилося 7 грамот і подяк.
Владислава Грищенка нагородили відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – «Хрест пошани». Медаль, яку Герой, на жаль, не встиг отримати за життя, є символом вдячності всього українського народу. За службу в 12-й бригаді спеціального призначення «Азов», що увійшла до складу Національної гвардії України, його відзначили почесним коїном.
2 листопада 2024 року в районі населеного пункту Новоспаське Бахмутського району на Донеччині він зник безвісти. Всі ці місяці рідні й близькі жили надією на його повернення. Проте, на 30-му році життя його життєва свічка згасла.