«В його серці палахкотіла жага захищати». 23-річному воїну з Полтавщини просять надати звання Героя України
Фото воїна оприлюднила Анна Пилипчук. Колаж ЗМІСту
Володимир Чорний служив в лавах 3-ї штурмової бригади й поліг на Харківщині 22 квітня.
Мати воїна створила петицію про присвоєння захисникові звання Героя України посмертно. Наразі вона зібрала 480. підписів з необхідних 25 тис. Підтримати петицію жінка просить за посиланням.
Бойовий шлях воїна
Володимир Чорний народився 20 серпня 2001 року в Миргороді. Був єдиним сином у родині. Добровольцем він вступив до лав ЗСУ з перших місяців повномасштабної війни, служив у 831-й бригаді тактичної авіації, а згодом у 43-му окремому полку зв’язку та управління Повітряних Сил.
Захисник виконував завдання із застосуванням безпілотних авіаційних систем на передовій. Побратими згадують його як мужнього, надійного та відданого справі бійця.
«Під час війни, яка змінила долі мільйонів людей, Володимир став героєм. В його серці палахкотіла жага до захисту своєї Батьківщини», – пише мати воїна Наталія Чорна.
Життя Володимира Чорного обірвалося 22 квітня під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі на Харківщині.
Нагадаємо, що звання Героя України просять надати Сергію Зигуну. Воїн загинув у 2024 році під час виконання бойового завдання в Суджанському районі. 30 липня 2023 року його призвали до лав Збройних Сил України. Проходив службу на Донецькому та Курському напрямках у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
ЗМІСТ писав, що звання Героя України просять надати лейтенанту з Полтавщини. Євгеній Гнилосир загинув 10 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. З початку широкомасштабної війни Євгеній Гнилосир став на захист України, а згодом продовжив службу у бойовій військовій частині, боронячи Україну на різних напрямках.
ЗМІСТ писав, що звання Героя України посмертно просять надати 20-річному Владиславу Бугайцю. У перші місяці обороняв Київ, згодом підписав контракт і продовжив службу, охороняючи урядові установи. Пізніше Владислав Бугаєць добровільно вирушив на фронт у складі батальйону оперативного реагування «Карна». Його останній бій у селі Терни тривав кілька днів у складних умовах: проти українських захисників діяли понад 150 російських військових за підтримки авіації, артилерії та дронів.
Раніше ЗМІСТ писав, що звання Героя України посмертно також просять присвоїти 22-річному Максиму Судейку. У квітні 2021 року Максим Судейко уклав контракт на військову службу в сержантському складі. Служив у прикордонних військах, зокрема у складі 27 прикордонного загону. Був інспектором прикордонної служби – помічником гранатометника.