Волонтерки з Полтавщини та бутенківська влада розповіли про підозрюваного на сказ собаку, якого не зловили

Зооволонтерки хотіли вакцинувати й стерилізувати собак на базі у Бутенках, але зіштовхнулися з собакою, що має симптоми сказу. Пес лишився на території, а керівництво Білицької громади планує його спіймати.
Про можливий сказ у собаки 21 жовтня ЗМІСТу розповіли волонтерка Наталія Терещенко та місцева ветеринарка Оксана Воронько. Також у матеріалі наводимо позицію Держпродспоживслужби у Полтавській області. Про відлов собаки розповів перший заступник голови Білицької громади Ігор Федь у коментарі.
Що сталося у Бутенках і звідки історія про підозру на сказ
18 жовтня на прохання жителів Бутенок волонтерки Наталія Терещенко з Нових Санжар з командою приїхали на процедури для безпритульних тварин. Про спільну допомогу тваринам домовилися зоозахисники з Полтави, Кобеляк та Нових Санжар завчасно, розповіла Юлія Ткаченко.
На базі «Онуру» планували виловлення собак на вакцинацію, стерилізацію та перетримку тварин на післяопераційний період. На базі було приблизно 24 собаки, тож волонтерки планували впоратися бодай з десятком за день, але все склалося інакше.
«Нам люди з цієї бази розповіли про собаку, який раніше за ними тут бігав, був дуже контактним, але вже 3 дні нічого не їсть. Він задушив п’ятьох місячних цуценят. Нам уже тоді це здалося підозрілим, але хтозна, чому той собака так зробив. Ми під’їхали, вийшли працівники й кажуть, що знайшли ще два трупи дорослих тварин. Ми почали дивуватися, що пес оце таке наробив».

Волонтери взялися до роботи, розкладали собаколовки й приманки, щоб забирати тварин на стерилізацію. Очима намагалися знайти собаку, про чию дивну поведінку розповідали працівники, але його не було. Поки працювали, інші волонтери знайшли задушених цуценят 4-5 місяців у слині.
«Це все відбулося за кілька годин, поки ми розклали ліки. Мамку щенят ми не бачили, вона десь поділася. Ми не розуміли: він (підозрюваний на сказ пес – прим. авт.) їх подушив чи ні. Ми не розуміли там нічого. Потім до нас підійшла руда собака, а за нею той пес. Пролетів повз нас і напав на руденьку. Він обійшов нашу пастку і не зреагував на ласощі, дивно поводився, бо відмовлявся і пити».
Виявилося, що цей собака не їв уже кілька днів. Волонтери почали відганяти його від рудої собаки, адже той вхопив її за шию. Потім нападав ще раз, тому контактну собаку забрали на карантин.

Наталія Терещенко згадує, що коли вони побачили, що собака може бути заражена сказом, почали дзвонити до державної ветеринарної служби. Спеціалісти з Полтави сказали звернутися до кобеляцьких. За словами волонтерки, за кілька годин фахівці приїхали й сказали, що безпритульними тваринами не займаються:
«Державна ветеринарна служба Кобеляк під’їхала і сказала, що вони не будуть цим займатися, бо собак може якась лисиця подушила, а ми тут оце починаємо, і поїхали. Години півтори чекали, що хтось приїде з Кобеляк із ветеринарів. Ми намагалися того собаку приспати, бо він нападав на всіх собак на його шляху. Чиновник і ветеринар потім приїхали. Вони почали кричати на нас, що ми тварин вакцинували й ми винні. Вони з нас сміялися», – каже Наталія Терещенко.
Волонтерки почали телефонували на гарячі лінії державних служб й лишати скарги на дії посадовців та державних ветеринарів. Також написали заяву до поліції на бездіяльність кобеляцької ветеринарної служби. Контактних собак забрали на перетримку.
«За словами начальника ветеринарної медицини, вони планують розбиратися, чому там все так вийшло, це я говорила з ними. Сказ – це дуже серйозно, треба відловлювати й надавати допомогу. Він пояснив, що розуміє це, але це проблема громади. А потім вони написали у своєму матеріалі все зовсім не так, як було. Нервів стільки забрали у нас. У мене 52 собаки і я звільнила вольєр для цих цуценят, а держслужби відмовляються їх забирати. Якийсь парадокс зі сказом виходить», – розповіла Юлія Ткаченко.

«Собака так і бігає»
Ветеринарка Оксана Воронько каже, що наразі троє контактних собак перебувають на карантині у Полтаві, ще троє – у ветеринарній клініці, а підозрюваний у сказі пес лишається на території.
Волонтери підозрюють, що цей собака уже вбив 9 тварин (Ігор Федь сказав, що у поліції знають про 1 вбиту тварину зі слів заявниці): п’ятьох місячних цуценят у будці, двох 4-5 місячних, двох дорослих собак. Ще одна місцева бутенківська собака безслідно зникла.
«Ми зверталися у державну ветеринарну службу у Кобеляках. Вони сказали, що не займаються цим, а потім уже повідомили, що приїдуть, як почули про підозру на сказ. Потім відповіли, що безпритульними не займаються і ніби цим має займатися громада і викликати ловців. Потім же з Кобеляк приїхали й привезли вакцину, я щепила собак, яких ми в клітках до мене в машину посадили».

Оксана Воронько каже, що мала розмову з представником Держпродспоживслужби, який обіцяв розібратися у ситуації, а потім прочитала їхній реліз і здивувалася, бо «усе було не так»:
«Не так все добре, як ви й вони написали, що все так зробили. Собака так і бігає, якщо ще не померла. У неї може бути гостра стадія за 3-4 дні й потім може повільно померти. З симптомів у неї були скляні очі, слинотеча, агресивна поведінка. На людей на той час вона не нападала, але це ж яка стадія була».

Громада планує зловити собаку
Ігор Федь каже, що Білицька громада не відсторонилася від цієї проблеми, хоча вважає, що це не безпритульна собака. За його словами, на базі «Онуру» колись була перевірка і там бачили собачі миски та інші ознаки, що тварини там живуть, отже вони не безпритульні:
«Дві сторони за чисту монету нам подають, що це безпритульні собаки. Питання боротьби з перенесенням вірусних хвороби – це наше питання, але ці собаки протягом 2 років проживають, годуються та утримуються підприємством. Це підприємство з прохідною, охороною, а повідомлення, що є собаки й щось з ними треба зробити, отримали ми. Так усі будуть нашийники з тварин знімати й виганяти, коли з ними буде щось не так, щоб громада їх приймала за безпритульних».
20 жовтня Ігор Федь зв’язувався з волонтерами й просив, щоб цього собаку зловили й помістили на карантин Держпродспоживслужбі. Натомість остання установа відповіла, що нічим допомогти не може, бо місць немає.
«Ми готові цю собаку зловити, бо ми розуміємо, що це таке. У нас уже кілька разів була карантинна зона через випадки сказу. Але куди нам її доставляти, якщо Держпродспоживслужба і сама не береться, і волонтерам дозволу не дала, щоб бути на території й стежити за тваринами?».
При цьому, якщо у когось з місцевих жителів виявлять сказ, то відповідатиме Держпродспоживслужба і частково громада. Зараз тривають пошуки собаки, але куди її потім повезуть – невідомо досі.

Позиція посадовців
Держпродспоживслужба повідомила, що відповідальність за безпритульних тварин покладається виключно на громади, а повноважень ветеринарів не входить відлов безпритульних тварин. Спеціалісти посилаються на законодавство й прийшли до висновку:
«Заважаючи на ситуацію, що склалася, фахівці Головного управління Держпродспоживслужби та спеціалісти Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини спрацювали в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України».
ЗМІСТ писав про це за посиланням.
Фото для матеріалу надали волонтерки