Вперше за понад століття у селі Бодаква на Полтавщині закрили школу
Фото – місцеві жителі
Заклад освіти у селі Бодаква Заводської громади більше не працює. Цьогоріч 1 вересня тут вперше за понад 100 років не пролунав перший дзвоник для учнів.
Про припинення роботи навчального закладу повідомили у Бодакві.
Свято першого дзвоника в селі цього року не відбулося, а будівля залишилася порожньою без дітей та вчителів. У селі пишуть, що для них це завершення цілої історичної епохи, адже заклад безперервно навчав місцевих дітей понад вік.
Освітяни закладу оприлюднили звернення до громади, подякувавши всім поколінням педагогів, технічного персоналу, учнів та випускників, які роками підтримували життя школи:
«Дуже важко це писати, але школи у Бодакві більше немає. Ми вдячні кожному, завдяки кому ця школа була: вчителям, які вкладали знання в голови і гідність у душі, працівникам, які тримали будівлю у чистоті й теплі, та учням, завдяки яким вона жила. Ми – частина тієї спільноти, яка вклала у це місце життя. Виховали сотні талантів, хороших людей і гідних громадян країни. Не хочемо прощатися, але сьогодні кажемо: до побачення, наша рідна школо. Дякуємо, що була для нас домом».
Закриття або реорганізації сільських шкіл на Полтавщині тривають через демографічну ситуацію, скорочення кількості учнів та оптимізацію мережі освітніх закладів громад.
Історія школи
Організована освіта в Бодакві зародилася у другій половині XIX століття. Першим навчальним осередком була церковнопарафіяльна школа, що діяла при місцевій Свято-Успенській церкві. Там навчали основам грамоти, письму, рахунку та Закону Божому.
У 1930-ті роки школу реорганізували у неповну середню, а згодом у середню. Освітній процес тривав попри колективізацію та Голодомор 1932-1933 років. Під час нацистської окупації 1941–1943 років навчання припинилося. Тільки у 1943 році вчителі та селяни самотужки привели класи до ладу, і діти повернулися за парти.
У 1960-1970-ті роки був пік розвитку школи. Кількість учнів перевищувала кілька сотень. Заклад розширювався і зводили додаткові навчальні корпуси, облаштували їдальню, спортзал і предметні кабінети. У роки незалежності зтут працювала Бодаквянська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів. Після децентралізації та формування Заводської громади школа перейшла в її підпорядкування.
Протягом останніх десятиліть школа зіткнулася з типовою для сіл Полтавщини проблемою нестачі учнів. Скорочення населення призвело до того, що кількість учнів скоротилася до критичної межі. Через високу вартість утримання на одного учня та вимоги до наповнюваності класів громада ухвалила рішення про оптимізацію мережі.